Присоединяйтесь!

Присоединяйтесь к нашей социальной сети Антиколлектор Украина!

Статья 353. Самовольное присвоение властных полномочий или звания должностного лица

Самовольное присвоение властных полномочий или звания должностного лица, соединенное с совершением каких-либо общественно опасных деяний, - наказывается штрафом до пятидесяти необлагаемых минимумов доходов граждан или арестом на срок до шести месяцев, или ограничением свободы на срок до трех лет.

1. Самовольное присвоение власти или звания должностного лица посягает на авторитет государственной власти и на систему государственного управления.

2. Состав преступления образует самовольное, необоснованное присвоение власти, которая предоставляется законом ее представителям (прокурорам, судьям, депутатам, следователем, работникам милиции и др.)., Или звания должностного лица (офицера милиции, например), соединенное с совершением при этом каких-либо общественное опасных действий - присвоение чужого имущества, лишения свободы, доступа к секретной информации и т.п.. Если совершение таких действий наказывается уголовным законом, то содеянное образует совокупность преступлений, предусмотренных статьями 146, 191 и 353 УК.

3. Самовольное присвоение власти или звания совершается умышленно, с целью совершения общественно опасных действий. Самовольное присвоение власти или звания должностного лица для совершения общественно полезных действий (например, с целью пресечь правонарушения или задержать правонарушителя) состава преступления не образует.

4. Ответственность за самовольное присвоение власти или звания должностного лица наступает с шестнадцати лет. Должностные лица, которые самовольно присвоили себе власть или звание другого должностного лица с целью совершения обще-но опасного деяния, подлежат ответственности за должностное преступление по ст. 365 УК.



Подробнее...

Верховная Рада приняла закон, предусматривающий ликвидацию Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг, и передачу его полномочий НБУ и Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку.
За законопроект №1069-2 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно усовершенствования функций по государственному регулированию рынков финансовых услуг" за основу и в целом проголосовали 296 депутатов, сообщает корреспондент Укринформа.

"Этот законопроект значительно улучшает условия регулирования и надзора за финансовыми учреждениями. Мы позволили функционирование так называемых фондов финансирования строительства и фондов операций с недвижимостью вместе с банками. В предыдущей версии эти фонды должны были прекратить свое функционирование с 1 января 2020 года, сейчас мы оставили эту возможность банкам до момента исполнения полностью их обязательств", - сказал народный депутат Александр Дубинский, представляя законопроект в Верховной Раде.

Согласно пояснительной записке к законопроекту, сокращается количество регуляторных и контролирующих органов на рынках небанковских финансовых услуг путем распределения функций Нацкомфинуслуг между другими органами, осуществляющими государственное регулирование рынков финансовых услуг.

Полномочия Нацкомфинуслуг в части регулирования и надзора в системе накопительного пенсионного обеспечения, регулирования и надзора за функционированием финансово-кредитных механизмов и управлении имуществом при строительстве жилья и операциях с недвижимостью передаются в Национальную комиссию по ценным бумагам и фондовому рынку. Остальные полномочия предлагается передать в Национальный банк Украины.

Кроме того, с целью устранения избыточного регулирования предлагается отменить Закон Украины «Об ипотечном кредитовании, операциях с консолидированным ипотечным долгом и ипотечных сертификатах» и Декрет Кабинета министров «О доверительных обществах».



Источник: www.ukrinform.ru/rubric-economy/2778813-...-nackomfinuslug.html

Подробнее...

«Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору»

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа N 342/180/17

Провадження N 14-131цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Ситнік О.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк),

відповідач - ОСОБА_1,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року у складі судді Ничик Г.І. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів Васильковського В.М., Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.

у цивільній справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 18 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 02 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 47 325,26 грн. з яких: 16 058,07 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн - проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн - пені, а також 500,00 грн - штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2011 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 37 188,94 грн. в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 058,07 грн. несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн та 16 059,00 грн - пеня за порушення умов договору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь банку. У анкеті-заяві позичальника зобов'язання зі сплати штрафів відсутні. Умови та Правила не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору. Пеня нарахована банком у межах річного строку спеціальної позовної давності, а тому заява про її застосування до вказаних вимог не може бути задоволена. Оскільки нарахована банком пеня значно перевищує розмір основної суми боргу, тому на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сума пені підлягає зменшенню.

Суд керувався правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі N 6-2320цс16.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення вказаної суми кредитної заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували її доводів про те, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів нею не підписувались. Цей документ також не містить дати його підписання представником позивача.

Зауважила, що судами попередніх інстанцій не встановлено підтверджень того, що ці Умови та Правила були додатком до підписаної нею анкети-заяви.

Крім того, вказувала, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки "Універсальна" не містить підпису позичальника, не датований як документ.

Вважала, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не можна вважати складовими частинами укладеного між нею та позивачем кредитного договору.

При цьому посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15).

Також зазначала, що невід'ємною частиною кредитного договору згідно з пунктами 2.1.1.2., 2.1.1.12.13 витягу з Умов та Правил є Пам'ятка клієнта, яка видається позичальнику, визначає, зокрема умови кредитування, вид кредитної картки. Така Пам'ятка у матеріалах справи відсутня, нею не підписувалась, що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 27 лютого 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на підпункт 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі N 6-144цс14.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, також вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України з огляду на таке.

Суди установили, що 18 лютого 2011 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договірз ОСОБА_1, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку таперсональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті privatbank.ua/terms/ .

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 лютого 2017 року становить 47 325,26 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 16 058,07 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 5 071,87 грн. нарахованих пені за несвоєчасне виконання умов договору - 23 465,55 грн. а також 500 грн - штраф (фіксована частина), та 2 229,77 грн - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 лютого 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/ , що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача ( www.privatbank.ua ) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічна норма міститься й у ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII (частина шоста статті 81).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.

У постанові від 24 вересня 2014 року у справі N 6-144цс14 Верховний Суд України зазначив, що сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'яти років відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (стандарт).

У постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) посилання на відступлення від правової позиції, викладеної раніше у постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14), що було обов'язковим згідно з частиною першою статті 360-7 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття постанови) відсутнє.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що суди попередніх інстанцій безпідставно взяли уваги при визначенні розміру заборгованості Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/ , включивши у платіж за кредитом, згідно із ставками, розміром та порядком нарахуванням визначені цими документами 5 071,87 грн несплачених процентів за користування кредитними коштами і 16 059,00 грн пені за порушення умов договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява N 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява N 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява N 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі "S. W. проти Сполученого Королівства", заява N 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/ , які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Вказані обставини правильно встановлені судами попередніх інстанцій під час вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ "ПриватБанк" штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, де суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, правильно відмовив у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 штрафів у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 2 229,77 грн (процентна складова) у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 18 лютого 2011 року, вказавши, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Однак, суди попередніх інстанцій зробили суперечливий, та такий, що ґрунтується на припущеннях висновок про наявність правових підстав для стягнення на користь банку 5 071,87 грн процентів за користування кредитом і 16 059,00 грн пені за недотримання умов кредитного договору як таких, що передбачені договором. Суди погодилися, що їх розмір та підстави стягнення визначені сторонами в самому договорі, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачкою цих умов, що є неприпустимим, фактично визнавши Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: privatbank.ua/terms/ , складовою частиною спірного кредитного договору в частині права банку здійснювати такі нарахування.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон N 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону N 1023-ХІІспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону N 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, що рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині стягнення 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн за невиконання умов кредитного договору, відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суд

Кто хочет вступить в группу Совершенно секретно, пожалуйста пишите мне в ЛС. Прошу правильно понять и не обижаться.

Если будут звонить коллекторы и требовать уплатить на их счета (не МФО), запросите у них информацию относительно уступки права требования по Вашему кредиту и требуйте предоставить соответствующую документацию (к примеру, договор факторинга или цессии), чтобы убедиться в законности перехода права требования к новому кредитору.

Переуступка права требования должна осуществляться в такой же форме, как и кредитный договор (в письменной форме, а если кредитный договор был нотариально заверен, то и уступка (продажа кредита) должна быть проведена по такой же процедуре). Если они не имеют такого подтверждения, Вы не обязаны им платить.

Вывод:

Действительно, коллекторы могут подать на Вас в суд, но только в том случае, если у них есть реальное право требовать от Вас уплаты долга. Такое право они могут приобрести исключительно путем заключения договора факторинга или цессии с Вашим первичным кредитором. Поэтому Вам нужно запросить у них подтверждающую документацию.

Кроме того, Вы можете в судебном порядке признать договор, либо его отдельные положения недействительными, а также признать недействительной сделку о переуступке права требования, если таковая имела место.

Дополнительным методом может служить обращение в правоохранительные органы с заявлением о вымогательстве, о чем Вы можете указать лицу, которое Вам звонит или пишет.

Обращаем Ваше внимание, что принудительное взыскание денежных средств возможно только на основании судебного решения и осуществляется только государственной исполнительной службой.
Никто не имеет право прийти к Вам домой без решения суда и производить опись или оценку имущества, если это случится – сразу вызывайте полицию.




Источник: mfo.kiev.ua/chto-delat-esli-ugrozhajut-k...mikrozajmov-ukraina/

Подробнее...

Марiя друг участника Антиколлектор

Антиколлектор понравилось Дарья Профиль 2 недель(-и) назад

Не много отойдем от кредитов, и прочей головной боли ) Кто чем занимается в плане заработка денег?

Андрій Ковальчук Работаю в магазине мобильной связи 2 недель(-и) назад
loader
loader
Attachment
Марiя Працюю в мусульманськiй школi? 2 недель(-и) назад
loader
loader
Attachment
Катерина Мама 2х діток в декреті, а взагалі викладач англійської та німецької мов. 2 недель(-и) назад
loader
loader
Attachment

Сегодня так сказать решил пошутить слегка и добавил коллектора одного в 10клиник на приём к проктологу!)

В июле 2019 года в Верховной Раде зарегистрировали новый законопроект, призванный защитить права клиентов небанковских финансовых учреждений. Новый закон МФО 2019 года предполагает изменение ряда правил в части погашения быстрого кредита, а именно:

если срок кредита менее 180 дней – погашение должно происходить равными платежами каждые 15 дней;
если срок кредита больше 180 дней – погашение осуществляется равными платежами раз в месяц;
максимальная сумма платежа – 1700 грн или 40% заработной платы.

Также закон о процентах МФО Украина предлагает ограничить максимальную процентную ставку и установить минимальный срок погашения займа:

срок погашения – не меньше 30 дней;
максимальная процентная ставка на срок:
до 90 дней составляет 180%;
свыше 90 дней – 100%;
от 1 года – 60%.

Кроме того, предлагается еще одно правило, которое обязаны соблюдать микрофинансовые организации. Закон говорит: если заемщик не может выплачивать кредит – можно его реструктуризировать. Для этого пишется соответствующее заявление в офисе или на сайте МФО (если микрокредит на карту был оформлен онлайн).



Источник: allfin.com.ua/stati/o-kreditovanii/mikro...t-nelzja-otkazatsja/

Подробнее...

От автомобиля до телефонов. Ломбарды выдают кредиты под залог практически всего, что есть в доме. Некоторые выдают займы и под залог самого дома, или машины.

Только в прошлом году украинцы набрали в ломбардах кредитов на 12,27 млрд грн. Это 39% от всей суммы выданных кредитов в стране.

Что в ломбарды несут украинцы?

Ломбарды выдают кредиты под залог украшений или электротехники. Обычно такие кредиты не превышают 5000 грн и выдаются на срок до месяца-двух. Но есть и ломбарды, которые кредитуют под залог квартиры или машины – их очень мало.

Золото и техника – самые популярные товары, которые украинцы закладывают. Среди золотых украшений – это кольца (35%), серьги (25%), цепочки и браслеты (25%), другие изделия (15%). Что касается техники, то чаще всего украинцы несут в ломбарды мобильные телефоны (40%), ноутбуки (20%), планшеты (15%), другую технику (25%), – поделились статистикой в сети ломбардов "Скарбница".

Зарабатывают ломбарды на процентах. Средняя ставка по ломбардным кредитам в Украине составляет 1% в день или 365% годовых, отмечает финансовый эксперт Александра Грудзевич.

Темная сторона ломбардов.

Товары, которые ломбард берет в залог, почти никогда не оцениваются по рыночной стоимости. Как правило, ломбардная стоимость – это 60-70% от реальной стоимости.

"Драгоценности оцениваются по цене лома. По сути, по цене, по которой эти драгоценности потом можно продать в государственную казну. А если техника, то она оценивается по нижней границе рынка, чтобы потом ее можно было легко продать. В случае невозвращения клиентом кредита, ломбарду надо вернуть себе не только тело кредита, но и проценты. Поэтому ломбард оценивает товар как можно ниже и, как правило, выдает кредит не на всю оценочную сумму", – говорит Василий Качерай, директор аудиторской компании "ВК-Аудит".



Источник: vesti-ua.net/novosti/obschestvo/116568-k...esut-v-lombardy.html

Подробнее...

Мы в фейсбуке: www.facebook.com/groups/anticollector.ukr/

И так сегодня у меня был очередной но уже последний (в данном здании суда и по данному делу) суд с Премиум Актив, коллекторской (факторинговой) карманной компанией Є-гроші. На сегодняшнее заседание я приготовил и принес "Заяву з розширеними позовними вимогами" и "клопотання про витребування документів".

В заявлении я растер в пух и прах деятельность Премиум Актив, а в ходатайстве я затребовал лицензию и прочие оригиналы документов Премиум Актив. Из моих бумаг можно сделать 100% вывод что Премиум Актив ведет не законную деятельность. И в ходатайстве я запросил документы которые Премиум Актив ни когда не предоставит в принципе.

Но как же было мое разочарование когда судья не принял ни заявление ни ходатайство, мотивируя свой поступок разными статьями. Хотя на предведущее заседание я приносил подобные бумаги но немного в другом формате, и судя сказал что это хорошо что строится линия защиты. В добавок (на предведущем заседании ) судья попросил отправить копии тех бумаг которые я написал Премиум Актив.

В итоге сегодняшнего слушания суд принял решение:

Исковые требования Премиум Актив ко мне о взыскание задолженности удовлетворить частично, взыскать с меня 4000 кредит 368 грн проценты и 2000 пеня. Так же взыскать с меня в пользу Премиум Актив судебные сборы 750 грн и 639 грн расходы на правовую помощь.

В удовлетворении моего встречного иска к Премиум Актив отказать.

Как так может быть если я даже не подписывал кредитного договора?

Проигран бой но не проиграна война, буду подавать апелляцию!

Продолжение следует...



Подробнее...

Вот так выглядит заказное письмо с суда.

Вот так выглядит заказное письмо с суда.

Последнее время к нам на форум и группу в фейсбуке www.facebook.com/groups/anticollector.ukr/ начало поступать много жалоб на антиколлекторскую работу человека под именем Олексій Сіяниця.

Несколько постов с нашей группы в фейсбук:

Оленька

Я потрапила на вудочку Сіяниці. Заплатила 2000, він прислав мені шаблон листа і впав на мороз

Даша

с меня 3000 взял

Александр

Знаю людей з яких пернатий взяв і 4000 і навіть 7500 грн а справа не вирішина людей котрі про нього пишуть негатив він блокує а своїх клієнтів ігнорує

Так же Александр добавляет скрин:



Я пошел в группу Олексія Сіяниці www.facebook.com/groups/anticollector/ на фейсбуке и почитал о чем он пишет. Под некоторыми постами где (на мое мнение он давал не правильные советы) я задал ему не много вопросов, на что получил ответы "Я так сказал". Некоторое время спустя Олексій Сіяниця пишет мне в личку "дай свой номер телефона", я отправил ему свой номер и уже через пару секунд он мне позвонил.

В процессе общения я ему сообщил что ко мне обращаются люди за юридической помощью, так же я добавил что я не юрист и на некоторые вопросы не могу дать людям ответы. На что Сияныца сказал: направляй людей на меня и я буду тебе давать откат в 30%. На что я ему ответил что я веду свою деятельность бесплатно, и нам на форум нужен юрист который будет помогать людям.

Так же в процессе разговора я спросил есть ли у его судебная практика, на что получил ответ что он бывал в суде, еще я спрашивал о его методах работы на что он сказал что он бывший "мент" и у него везде свои "ребята".

Короче говоря я не получил ни каких внятных ответов на свои вопросы, наш диалог не состоялся. На следующий день я уже был заблокирован в его группе на фейсбук.

Так как человек представился юристом под именем Олексій Сіяниця, я предположил что это может быть мошенник который прикрывается чужим именем, и я отправился в реестр юридических лиц Украины:



После увиденного я был в шоке, это действительно юрист, его номер телефона и ФИО в реестре юридических лиц совпадает с теми данными которые он предоставляет своим "клиентам". Еже не много посмотрев информацию я выяснил что он так же является кредитором и агентом по недвижимости.







Еще на сайте: www.work.ua/ru/resumes/238244/ ? ... P8Orj_a3MI он оставил свое резюме:

СИЯНИЦА АЛЕКСЕЙ МИХАЙЛОВИЧ
Желаемая зарплата: 900 $
Дата рождения: 02.07.1981
Место рождения: г. Киев
Семейное положение: не женат
Телефон: [открыть контакты]
E-mail: [открыть контакты]
ОБРАЗОВАНИЕ:
2001 - 2006 – Частное высшее учебное заведение „Институт землеустройства и информационных технологий” при Национальном Авиационном Университете.
Специальность – правовед-землеустроитель
2000-2001 Служба в вооруженных силах-геодезист-картограф-секретчик в ПГТ Гончаровск в.ч.А18-15
1996-2000 Киевский топографический техникум. Специальность – землеустроитель.
ОПЫТ РАБОТЫ:
-ООО –УКРПРИВАТЗЕМ-землеустроитель, геодезист-НА ДАННОЕ ВРЕМЯ ,МОЕ МЕСТО РОБОТЫ
июнь 2008 – по с.д. ООО многопрофильная научно-производственная фирма «АЙС ЛТД».
Руководитель инженерных работ
• введение объекта в эксплуатацию
• получение разрешений на проведение строительных работ в администрациях
• получение тех. экспертизы в пожарном управлении, в сан.-эпид. станции, в отделе охраны труда
• экспертиза проект реконструкции
• заключение договоренностей и контроль их выполнения подрядчиками
• ведение финансовых отчетов по строительству.
январь 2008 – июнь 2008 Украинский Профессиональный Банк.
Инженер технического надзора в отделе развития сети банка
апрель 2005 – январь [открыть контакты] «УкрБудБизнес»
Ведущий специалист юридического отдела.
•землеустроитель ,геодезист
юридическое сопровождение деятельности компании
• сопровождение корпоративно-правовых вопросов
• работа со страховыми компаниями, урегулирование страховых случаев
• оказание юридических услуг клиентам компании
• исковая работа
разрешение кредитных споров с банками, представление интересов в суде
-2001 -2002 -О.О.О. Милитопользем-землеустроитель,геодезист
сентябрь 2002 – апрель 2005 Полк ДПС ДАИ ГУ МВС Украины в г. Киеве.
Лейтенант милиции.
Старший инспектор батальона сопровождения. Заместитель командира взвода.
• контроль проезда первых лиц Государства (Кучма, Ющенко, Литвин, Янукович)
• проверка службы, контроль за выполнением работ подчиненными (в подчинении было 30 человек)
• проведение воспитательных работ с подчиненными, проведение тестов. Ведение стрельб.
ЛИЧНОСТНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА: коммуникабельный, ответственный, аккуратный, внимательный к деталям, целеустремленный, обладаю организаторскими способностями, умею работать в напряжённом графике и расставлять приоритеты в работе, легко обучаемый.
Знание языков: русский, украинский.
Активный пользователь ПК, работа с офисной оргтехникой.
Водительские права категория «В».личный автомобиль ВАЗ -2106
Хобби: футбол, рыбалка, плаванье, верховая езда, бег.

Сегодня я общался с девушкой которую зовут Даша, она мне рассказала что стала жертвою данного юриста.
Говорит Даша:

Он взял с меня деньги и ни предоставил в замен ни каких услуг


В доказательство того что Олексій Сіяниця "развел" ее девушка предоставляет выписки с приват банка, и скрины переписки с данным человеком.

Выписки:





Некоторые скрины переписки:





















Скринов очень много. На требование полиции девушка готова предоставить все скрины, выписки и любую дополнительную информацию.

Подробнее...

На сайте Минфина появился отзыв бывшего клиента «ПриватБанка», который негативно высказался о работе кредитного учреждения.

По словам автора сообщения, в 2011 году он оформил карту «Универсальная», на которой был кредитный лимит в 500 гривен. Несколько раз за период 2012 года мужчина использовал указанную кредитку и погашал долг с платежом — минимум 50 гривен.

Спустя несколько месяцев у клиента произошли форс-мажорные обстоятельства, в результате чего он прекратил вносить плату за этот долг.

«Фактически сразу после прекращения внесения необходимых средств начались настойчивые звонки с хамством и угрозами со стороны сотрудников банка, которые не особо интересовались жизненными обстоятельствами и вели себя так, будто я просрочил выплаты не по кредитке в несколько сотен гривен — а ипотеку не плачу годами», — рассказал мужчина.

Далее информацию о долге передали коллекторам, которые начали заваливать клиента письмами с шантажом об уголовной ответственности и лишении жилья.

В 2014 году коллекторы прекратили звонить и присылать письма, а мужчина больше решил никогда не иметь дело с этим банком.

Но спустя 5 лет автор отзыва устроился на работу, где его попросили оформить карту для выплат в Приватбанке.

В отделении мужчине рассказали, что он должен целых 194 тысячи гривен и плюс обязан заплатить около 18 тысяч гривен судебных издержек.

«Специалист по данным вопросам мне сказал уверенным тоном, будто я был оповещен неоднократно, письма я получал и вообще мне готовы пойти навстречу, «простив» долг, если я внесу одноразовым платежом сумму в 18 тысяч 900+- гривен + около 5 тысяч гривен за судебные издержки», — продолжает автор отзыва.

Однако мужчина подчеркнул, что тело кредита составляло 470 гривен, и он был частично погашен.

«Он (банк — ред.) ГОДАМИ начисляет втихую космическую пеню, не связываясь с должником, когда он подает иск в суд, нет оповещая должника об этом, и после лишь должник случайно по приходу в банк узнает о подобных цифрах… это уже похоже более на аферу, нежели на банковские процессы», — пишет пользователь сети.

По итогу автор сообщения рассказал о намерении обратиться в суд.

Сотрудники ПриватБанка ответили следующее:



Источник: politica.com.ua/privatbank-vystavil-klie...kredit-v-500-griven/

Подробнее...

В Украине действует закон “О потребительском кредитовании“ от 15.11.2016 1734-VIII. Он определяет взаимоотношения кредитора и должника, в том числе порядок погашения задолженности (ст. 19: сперва – просроченные суммы основного долга и процентов, потом текущие выплаты по основному долгу и процентам, только в третью очередь – неустойки и прочие санкции).

Пеня не может превышать двух учетных ставок НБУ, а ее общая сумма не должна превышать 15% суммы просрочненного платежа, общая сумма всех пеней, штрафов и т. п. не может превышать половины полученного заемщиком кредита, и эта сумма, согласно статье 21, не может быть увеличена против этого лимита по соглашению сторон.



Источник: dengi.ua/archive/articles/309911-Kak-izb...ojchivyh-kollektorov

Подробнее...

Антиколлектор друг участника Леся

Группа в ФБ и сайт это конечно хорошо, помощь советом новым жертвам мфо тоже вроде как ни чего, но есть не опровержимое желание прикрыть все эти шараги.
Понятно что взять и отменить не получится, но хочется предпринимать какие то конкретные действия направлены против мфо.
В связи с чем выслушаю все предложения, которые будут касаться ущемления микрофинансовых организаций.



Подробнее...