Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О.

секретар судового засідання Богуславська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022р.

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В`ячеслав Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановила:

У жовтні 2022р. ОСОБА_2 пред`явила в інтересах ОСОБА_1 позов до ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» про визнання виконавчого напису, вчиненого 02 червня 2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за №81669 про стягнення з ОСОБА_1 72320,63 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню.

Також позивач просив стягнути з відповідача 11492,40 грн. судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору 992,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 10500 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022р. постановлено про визнання виконавчого напису, вчиненого 02 червня 2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за №81669 про стягнення з ОСОБА_1 72320,63 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з відповідача на користь позивача 992,40 грн. витрат по сплаті судового збору. У стягнені витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність рішення суду в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, порушила питання про його скасування з ухваленням нового судового рішення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у стягнені витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що позивачем не доведено факту їх понесення.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

За правилами ст.137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву було подано представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

До позовної заяви представник позивача, крім іншого долучила: свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 24 серпня 2022р., детальний опис робіт (наданих послуг), акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24 серпня 2022р., квитанцію про внесення коштів за надані послуги на 10500 грн. від 27 вересня 2022р.

Розгляд справи, з урахуванням клопотань сторін відбувся без їх участі.

Відповідач в поданому клопотанні стосовно витрат на професійну правову допомогу просив не про відмову у їх стягненні, а про зменшення розміру, посилаючись на усталену судову практику щодо спірних правовідносин і відповідно незначної складності справи.

З детального опису робіт від 27 вересня 2022р. слідує, що позивач за надані послуги повинен сплатити адвокату загалом 10500 грн., які складаються: 1500 грн. надання усної консультації, 500 грн. підготовка та написання адвокатського запиту, 8000 грн. - підготовка та написання позовної заяви, 500 грн. підготовка та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Враховуючи те, що за змістом ст.137 ЦПК відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, що сплачені або підлягають сплаті позивачем, а матеріали справи містять відповідні докази надання цієї допомоги, обсягу виконаних робіт та їх вартості, то суд дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для їх відшкодування.

В той же час, слід погодитись з доводами відповідача про неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а тому їх розмір підлягає зменшенню до 7000 грн.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК в частині витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Рішення суду в частині вирішення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а також стягнення судового збору не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК.

Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 листопада 2022р. в частині витрат на професійну правничу допомогу скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» на користь ОСОБА_1 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 11 січня 2023р.