розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Борисполі Київськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В :
28 грудня 2021 року представник позивача - адвокат Цокало Т.М. подала до суду позов, яким просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25900 вчинений 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., в якому запропоновано звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД»; стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 усі понесені нею судові витрати, а саме : 908,00 грн. сплата за подання судового збору за подання позову немайнового характеру, 454,00 грн. сплата за подання заяви про забезпечення позову, 10500,00 грн. витрати на правничу допомогу, разом складають 11862,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавчий напис № 541від 22вересня 2021року вчинено з порушенням норм ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 1, 2 постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, оскільки на момент вчинення виконавчого напису не існувало нотаріально посвідченого договору про кредитне зобов`язання, не було доказів безспірності заборгованості та про наміри здійснити виконавчий напис ОСОБА_1 стягувачем або нотаріусом повідомлено не було. Як і не повідомляли позивача про відступлення права вимог за кредитним договором.
Ухвалою суду від 18 січня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Відповідач та треті сторони своїми процесуальними правами не скористалися, відзиву на позовну заяву, пояснень, клопотань чи заяв на адресу суду не направили.
Ухвалою суду від 25 липня 2022 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано у Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. копії матеріалів нотаріальної справи на підставі якої 04.09.2020 року було вчинено виконавчий напис № 25900 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти н а користь ТОВ «АЛАНД».
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., не виконав вимоги ухвали суду від 25 липня 2022 року.
У зв`язку з чим суд, на підставі ч. 10 ст. 84 ЦПК України, здійснює розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не зявились, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представник позивача подала заяву, якою позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, а розгляд справи просила здійснити у її відсутність.
У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання, в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов наступного висновку.
Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно ст.55,124 Конституції Українита ч.1ст.4,ч.1ст.5ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У ст. 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.12,81,89ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що 11 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002-29004-110612, згідно умов якого позивач отримала грошові кошти у розмірі 15782,69 грн. на придбання майна строком на 24 місяці з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше 10 червня 2014 року. Даний договір не має доказів його нотаріального посвідчення.
04 вересня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі за № 25900, за яким проведено стягнення заборгованості за кредитним договором № № 002-29004-110612 від 11 червня 2012 року з громадянки України ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» за період 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року у розмірі 16229, 85 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. від 27 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження №63421527 з примусового виконання виконавчого напису № 25900, вчиненого 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., в якому запропоновано звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» в розмірі 16229,85 грн.
03 листопада 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. в рамках виконання виконавчого провадження № 63421527, звернено стягнення на доходи боржника, що отримує дохід в ТОВ «УКРПОЛІПАК».
Відповідно ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно п. 19 ч. 1 ст.34Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
За змістом ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року за№296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
У пункті 1.2 вищезазначеної Інструкції вказано перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172, для одержання виконавчого напису подаються : оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Згідно ст.89Закону України«Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Пунктом 3.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Відповідно постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Також, відповідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно Закону України «Про нотаріат»,виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом із заявою стягувача, було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»з метою підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо : подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Як передбачено ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно п. 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Однак, заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки позивач не визнає борг через те, що строк кредитного договору № 002-29004-110612 від 11.06.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» закінчився ще 10.06.2014 року, а заборгованість нарахована за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що виконавчий напис № 25900 вчинений 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. здійснено з порушенням норм законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, а позов ОСОБА_1 у зв`язку з цим, підлягає задоволенню.
Частиною 1 та п.1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. Наведене підтверджується квитанцією про сплату № 0.0.2381218232.1 від 16 грудня 2021 року, які у зв`язку з задоволенням позову, належить стягнути на користь позивача з відповідача.
Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією про сплату № 0.0.2381222751.1 від 16 грудня 2021 року, які, належить стягнути на користь позивача з відповідача.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила суд також стягнути на її користь судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 10500,00 грн.
Згідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1ст. 134 ЦПК Українивизначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Судом встановлено, що 15 жовтня 2021 року між адвокатом Цокало Т.М. та Гріненко Г.В. укладено договір №344/15-10-2021 про надання правничої (правової) допомоги.
З акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 до Договору № 344/15-10-2021 про надання правничої допомоги від 15.10.2021 року від 16 грудня 2021 року вбачається, що адвокатом Цокало Т.М. надано ОСОБА_1 послуги : усна консультація у розмірі 1500,00 грн.; підготовка та написання адвокатського запиту у розмірі 500,00 грн.; підготовка та написання позовної заяви у розмірі 6000,00 грн.; підготовка та написання заяви про забезпечення позову у розмірі 2000,00 грн.; підготовка та написання клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні у розмірі 500,00 грн. Загальна сума 10500,00 грн.
Позивач сплатив адвокату Цокало Т.М. грошові кошти за надані послуги з правничої допомоги у розмірі 10500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 344 від 16 грудня 2021 року.
Зважаючи на це, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 10 500,00 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.15, 18 Цивільного кодексу України, ст.34,87,89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст. 10 -13,76-80, 84, 89,259-260,263-265, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог : Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25900 вчинений 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, в якому запропоновано звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок : 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 (нуль) копійок сплата за подання судового збору за подання позову немайнового характеру та 454 (чотириста п`ятсот чотири) гривні 00 (нуль) копійок сплата за подання заяви про забезпечення позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 10 500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 20.06.2004 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», код ЄДРПОУ 42642578, адреса : 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301.
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили , якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення виготовлено 27 жовтня 2022 року.
Суддя Л.В. Яковлєва