запозовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», 3-ті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Первомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 24584 від 19.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавчий напис вчинено з грубими порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом. Так, 19.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 було вчинено виконавчий напис № 24584, яким було стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», правонаступника усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», яке в свою чергу є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 975206616 від 03.05.2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , кошти загальним розміром у сумі 38 027,50 грн.
13.08.2021року постановоюголовного державноговиконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кібалка Н.М. було відкрито виконавче провадження № 66505627 з примусового виконання виконавчого напису № 24584, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 19.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 38 027,50 грн. Позивач зазначає, що виконавчий напис № 24584 вчинено приватним нотаріусом Грисюк Оленою Василівною без законних підстав та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч.3 ст.47 Закону України «Про нотаріат», для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства. Із зазначених норм права випливає, що виконавчий напис може бути вчинений лише за умов одночасної обов`язкової наявності наступних умов: якщо Переліком документів передбачено стягнення заборгованості даного виду, якщо подано всі документи у відповідності з Переліком документів; якщо подані документи відповідають вимогам законодавства; якщо подані документи підтверджують наявність заборгованості; якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості; якщо з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Невиконання будь-якої з зазначених умов має призвести до відмови нотаріуса у вчиненні виконавчого напису. Позивач зазначає, що фактично зазначені обов`язкові умови виконані не були. Зі змісту виконавчого напису випливає, що нотаріус вчинив виконавчий напис на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Пункт 2 Переліку документів передбачає вчинення виконавчих написів нотаріусів, за якими відбувається стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Зазначений пункт 2 був внесений до Переліку документів Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662, якою було затверджено «Зміни, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». В подальшому вказані Зміни були визнані судами нечинними. Отже, у нотаріуса відсутні правові підстави для вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Оспорюваний виконавчий напис на підставі нібито наявного боргу за кредитним договором було вчинено 19.05.2021 року, тобто без правових підстав та в порушення ст.87 Закону України «Про нотаріат». Крім того, виконавчий напис було вчинено не на підставі оригіналу кредитного договору.
Ухвалою судді від 10.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розглядати в порядку загального позовного провадження до підготовчого засідання на 14.12.2021 року. Ухвалою суду відл 14.12.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 13.01.2022 року, проте засідання відкладено через неявку сторін на 24.02.2022 року. Через воєнний стан в Україні справу призначено востаннє на 01.11.2022 року.
Позивач та його представник, адвокат Цокало Т.М. у судове засідання не з`явилися, але від адвоката надано заяву про розгляд справи у їх відсутність, на задоволенні позову наполягають. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи до суду не з`явився, ніяких заяв до суду не надав, як і не надав відзиву на позов.
Треті особи, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи до суд не з`явилися, заяв про причини неявки або про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.
Суд вважає за можливе ухвалити рішення без участі сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного: як вбачається з матеріалів справи 03.05.2020 року між позивачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір № 975206616, правонаступником усіх прав та обов`язків якого було ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а зараз є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС». 19.05.2021 року за зверненням ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, було вчинено виконавчий напис № 25584 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 38 027,50 грн. за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
13.08.2021 року постановою головного державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Кібалка Н.М. було відкрито виконавче провадження № 66505627 щодо примусового стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 38027,50 грн. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат" (далі Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат"визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі №6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі №6-141цс14.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, виконавчий напис вчинено відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто п.2 зазначеної Постанови передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
Крім того, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документах, але не визначає та не перевіряє її розмір.
Так, у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 р., вказано, що судам слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості згідно наданим документам для вчинення виконавчого напису.
Окрім цього, як було з`ясовано при вивчені виконавчого напису, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, на підставі п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», яким передбачено, що до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів належить така форма договору, як кредитний договір.
Вказаний пункт № 2 був включений до Переліку Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" було визнано незаконною та нечинною постанову № 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис, оригіналу кредитного договору.
Оскільки виконавчий напис, який є предметом спору у даній справі вчинено 19.05.2021 року, тобто після визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 в частині, що свідчить про його вчинення без дотримання діючого на той час нормативного акту.
При цьому, на сайті Верховної ради України, а саме за посиланням http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/662-2014-п Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» вказано про необхідність додатково дивитись Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/20084/14 від 20.03.2015 та додатково дивитись Постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017.
Таким чином, виконавчий напис було вчинено на підставі та в порядку нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним.
Таким чином, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд вважає за необхідне позов задовольнити і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24584 від 19.05.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною
Застосовуючи норми ст.141 ЦПК України, беручи до уваги, що позов задоволено, суд стягує з відповідача на користь позмвача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно доположень частинипершої,пункту 1частини третьоїстатті 133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язанихз розглядомсправи.До витрат,пов`язанихз розглядомсправи,належать витратина професійнуправничу допомогу. Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, позивачем надано на підтвердження понесених витрат договір № 317/18-08-2021 від 18.08.2021 року про надання правничої (правової допомоги)(а.с.14-15), акт приймання-передачі наданої допомоги (а.с.32) та квитанція № 317 від 02.11.2021 року про сплату гонорару в сумі 12000,00 грн. (а.с.33). Все це дає судові підстави стягнути з відповідача на користь позивача 12000,00 правничої допомоги, розмір якої вважає співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», 3-ті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Первомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 24584 від 19 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за період з 09.04.2021 року по 07.05.2021 року у сумі 38027,50 грн., якому Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу реєстр прав вимоги № 4 від 09.04.2021 року і, якому перед цим Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 93 від 11.08.2020 року за Кредитним договором № 975206616 від 03.05.2020 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ОНЛАЙН ФІНАНС»на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) 00 грн.
Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ОНЛАЙН ФІНАНС»на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правочинну допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду (адреса: 63002, Харківська область, м. Валки, вул. Харківська, 4, приміщення Валківського районного суду Харківської області) шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», юридична адреса: 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, 11-А, офіс 605, Код ЄДРПОУ: 42254696.
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, АДРЕСА_2 .
Третя особа: Первомайський міськрайонний відділ державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: 64107, місто Первомайський Лозівського району Харківської області, вулиця Юності, будинок 21.
Повний текст рішення виготовлено 02.11.2022 року.
Суддя:С. В. Библів