Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Попова М.В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»;
треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна; приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна;
особа, яка подала апеляційну скаргу представник позивача адвокат Цокало Тетяна Михайлівна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цокало Тетяни Михайлівни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в:
у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року позов задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14763, вчинений 17 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором 594760568 від 11 жовтня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 66 від 18 лютого 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимоги № 4 від 09 квітня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1488,60 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Цокало Тетяна Михайлівна подала апеляційну скаргу та просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року в частині зменшення позивачу в стягненні з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судових витрат у справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у розмірі 11000 грн.
У апеляційній скарзі вказує, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, як викладено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.
Зазначає, що сторона відповідача не надавала суду клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката, що підтверджує необґрунтованість такого порушення закону судом під час ухвалення рішення.
Стверджує, що сторона позивача надала достатньо доказів, які передбачені законодавством щодо понесених судових витрат в частині витрат на правничу допомогу.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи в судове засідання не з`явились, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Представник ОСОБА_1 адвокат Цокало Т.М. надіслала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із матеріалами справи у лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
У позовній заяві позивачем заявлялось про стягнення із відповідача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1488,60 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 11000 грн.
На підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Цокало Т.М. надано до позову договір про надання правничої (правової) допомоги № 379/16-12-2021 від 16 грудня 2021 року, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 від 28 січня 2022 року до договору договір про надання правничої (правової) допомоги № 379/16-12-2021 від 16 грудня 2021 року, квитанцію № 379 від 26 січня 2022 року, детальний опис робіт (наданих послуг), згідно з яким: надання усної консультації 1000 грн 00 коп, підготовка та написання адвокатського запиту до приватного виконавця 500 грн 00 коп, підготовка, складання та написання позовної заяви 7000 грн 00 коп, підготовка та написання заяви про забезпечення позову 2000 грн 00 коп, підготовка та написання клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження 500 грн 00 коп.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що при визначенні розміру витрат позивача на оплату адвокатських послуг порушено принцип співмірності та розумності розміру таких витрат, а тому задоволенню підлягає сума в розмірі 5 000 грн 00 коп, що, на думку суду, є справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим розміром відшкодування витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат за надання правничої допомоги порушено принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу.
Так, згідно із матеріалами справи, відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було повідомлене про відкриття провадження у справі та отримало копію позовної заяви ОСОБА_1 разом із додатками до неї (а.с. 76-77). При цьому жодних заперечень з приводу позовних вимог, зокрема, і вимог щодо розміру судових витрат, заявлених позивачем, відповідачем не заявлялось.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та помилково не була застосована судом першої інстанції.
Отже за відсутності заперечень відповідача щодо заявленого позивачем розміру судових витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції в порушення вимог цивільного процесуального законодавства самостійно здійснив розрахунок таких судових витрат та зменшив їх розмір до 5000 грн. У даному випадку суд фактично діяв на користь відповідача у справі, який не надавав жодних доказів та заперечень з приводу не співмірності чи надмірності судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.
Колегія суддів також враховує, що жодних заперечень з приводу поданої представником позивача апеляційної скарги щодо визначення розміру судових витрат на правничу допомогу, відповідачем також не заявлено, що свідчить про відсутність спору про розмір таких витрат, а отже, і відсутність підстав для зменшення розміру судових витрат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було безпідставно зменшено розмір документально підтверджених судових витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити; рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року змінити, скасувавши його в частині визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 . Прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000 гривень
Рішення Золотоніського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від12травня 2022року в інших частинах не оскаржувалось, тому відповідно до статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЦокало ТетяниМихайлівни задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 травня 2022 року змінити, скасувавши його в частині визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 . Прийняти в цій частині нове рішення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.