за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі Позивач, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 963703700/1 розмірі 37 440,00 грн.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що на підставі Заявки-анкети № 3705835 на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована Відповідачем, шляхом підписання електронним підписом Відповідача, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0963703700/1. Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ Договір позики. Відповідно до умов Договору позики: Розмір кредиту 3 000,00 грн, Строк дії Договору 3 роки, Відсоткова ставка 1.75 % за один день користування кредитом. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти). Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 24.11.2022 року було укладено договір № 24/11-22/2 відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ЄАПБ») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963703700/1. 23.05.2024 року було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0963703700/1. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 0963703700/1. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №0963703700/1 від 29.06.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
2.Від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Зі змісту подано відзиву вбачається, що сторона Відповідача просить частково задовольнити позов. Зазначає, що не погоджується з розміром відсотків - 34 440,00 грн. Звертає увагу на те, що укладаючи договір, сторони погодили, що кредит видається строком на 15 днів і це є строк правомірного користування кредитними коштами, упродовж якого позичальниця сплачує кредитору проценти у загальній сумі 3787,50 грн згідно умов кредитного договору. У випадку неналежного виконання умов договору використовується максимальна відсоткова ставка 3,5% протягом цих же 15 днів. Тобто за своєю правовою природою проценти, нараховані за цей період є мірою відповідальності за період після закінчення строку кредитування. Умови договору про нарахування процентів після спливу 30 днів за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що також підтверджується Правилами, а саме розділом 10. Відповідальність. Тобто, сторони погодили, що поза межами строку кредитування позичальниця сплачує проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов`язання, та погодили їх розмір. Відповідно доп.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Враховуючи наведене із відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість у сумі 3787,50 грн. проценти за неналежне користування кредитом згідно умов договору (правомірне користування коштами). Вважає правомірним буде стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0963703700/1 від 29.06.2021 року в розмірі 6 787,50 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 787,50 грн заборгованість за відсотками. Крім того, просить суд стягнути з Позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені Відповідачем у розмірі 9 500,00 грн. А також, просить суд зменшити витрати на правничу допомогу, які заявлені Позивачем до 2 000,00 грн.
3.Представник Позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідно до Правил надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Договору, п. 3.6 передбачено, що строк договору фінансового кредиту становить 36 календарних місяців з дня укладання Договору. П. 3.7 Правил визначає, що максимальна сума кредиту складає 20 000,00 грн. Як вбачається з долучених Позивачем наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідача, нарахування відсотків за Договором надання позики проведено за період з 29.06.2021 року по 24.11.2022 року, тобто виключно в межах строку користування кредитними коштами 36 календарних місяців з дати укладення Договору та підписання Акцепту оферти (29.06.2021 року). Отже, нарахування процентів за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, укладеним з відповідачем, проведено виключно в межах строку, встановленого умовами Договору, а тому є правомірним, відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства і підлягає стягненню з відповідача. Тобто, як вбачається зі змісту Договору, слід розмежовувати: 1. орієнтовний строк повернення кредиту 15 днів, який передбачає право Позичальника користуватися пільговими умовами договору, а саме пільговими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 1,75% та 2. граничний строк користування 3 роки (36 місяців). Тобто, договором передбачено та погоджено сторонами граничний строк користування кредитними коштами 36 місяців, в межах якого і було здійснено нарахування відсотків, оскільки, Позичальник не скористався своїм право щодо повернення кредитних коштів у рекомендований (пільговий) строк, тобто у строк найнижчої відсоткової ставки за користування коштами. Звертає особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження належного виконання умов договору, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем, відповідно до всіх, а не частково, погоджених умов Договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. Додатково зазначаємо, що ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість не нараховував, а звернувся до суду з позовом до Боржника про стягнення заборгованості виключно з сумою, яка була передана в рамках підписаного Договору про відступлення права вимоги. Вказує, що витрати на правову допомогу, заявлені Відповідачем є безпідставними, а їх розмір є завищеним та необґрунтованим. У зв`язку з чим, Позивач просить відмовити Відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу.
II. Процесуальні дії у справі
4.Ухвалою суду від 13.02.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
5.У судовому засіданні 04.032026 року постановлена ухвала про відкладення судового розгляду справи.
III. Заяви, клопотання
6.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити..
7.Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони Відповідача. Просить суд прийняти часткове визнання позову. В іншій частині просить відмовити. Здійснити розподіл судових витрат.
8.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Установлені судом фактичні обставини
9.На підставі Заявки-анкети № 3705835 на укладення електронного Договору позики, що акцептована Відповідачем, шляхом підписання електронним підписом Відповідача, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0963703700/1.
10.В умовах Пропозиції укласти Договір вказано, що Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Графік платежів (Додаток №1 до Договору), Правила та Заявка анкета становлять єдиний документ Договір. Приймаючи Оферту та підписуючи Акцепт одночасно Відповідач підписує Паспорт споживчого кредиту, наданий на розгляд до укладення Договору та Заявку Анкету на отримання кредиту, та підтверджуєте, що вся інформація, яка міститься в ній є точною та правдивою. Відповідач точно підтвердив, що до укладення Договору Товариство ознайомило його із Паспортом споживчого кредиту і на підставі інформації, яка міститься в ньому, він прийняв обґрунтоване рішення про укладення Договору.
11.Тобто, 29.06.2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» уклали Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0963703700/1.
12.Основні умови кредиту: Розмір кредиту 3 000 грн; строк користування кредитом 15 днів; ?строк дії Договору 3 роки; Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 3 787,50 грн, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 28 960,10%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими Правилами; номінальна річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується у випадках передбаченими Правилами; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 3 787,50 грн, при використанні Номінальної відсоткової ставки; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 28 960,10%, при використанні Номінальної відсоткової ставки; максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору або скасування Програми лояльності; максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору або скасування Програми лояльності.
13.Всі інші умови викладені у правилах, з якими Відповідач ознайомився до укладення Договору, та які є невід`ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти), у тому числі: порядок укладення Договору фінансового кредиту, надання Фінансового кредиту Потенційному позичальнику (п.6 Правил); порядок застосування та нарахування процентів, за користування кредитом (п. 7 Правил); умови взаєморозрахунків (п. 7 Правил); порядок зміни і припинення дії Договору (п.8. Правил); права та обов`язки сторін (п.9. Правил); відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору (п.10 Правил); умови ініціювання здійснення переказу с банківської платіжної картки в рахунок погашення заборгованості за Договором (п.7.14 Правил). ?умови ініціювання здійснення переказу с банківської платіжної картки з метою забезпечення належного та своєчасного виконання грошових зобов`язань Позичальника перед надавачем товарів/робіт/послуг за договором, укладеним з ним (п.7.15 Правил).
14.Відповідач після введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «5s9u4u» підтвердив умови договору та погодився на них.
15.Відповідно до інформаційної довідки, виданої директором Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», на підставі Договору на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017, Товариством 29.06.2021 року о 09:40 год успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 3 000,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 ,номер транзакції в системі iPay.ua 95511908, призначення платежу: Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_1 .
16.На підтвердження зарахування ТОВ «ІНФІНАНС» надав Позивачу інформацію про зарахування: ID транзакції 95511908; дата 29.06.2021 року; платіжна система iPay; маска картка НОМЕР_1 ; сума транзакції: 3 000,00 грн.
17.Відповідно до копії договору факторингу № 24/11-22/2 від 24.11.2022 року, акту приймання-передачі реєстрів боржників до Договору факторингу № 24/11-22/2 від 24.11.2022 року, укладеного між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ЄАПБ», ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.
18.Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 24/11-22/2 від 24.11.2022 року, ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ЄАПБ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 0963703700/1. Заборгованість відповідача становить 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
19.28.08.2025 року між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 23/05/24.
20.Згідно з копією додаткової угоди до договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024 року, що укладена 23.12.2024 року між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», та акту прийому передачі до вказаного договору, а також платіжної інструкції про сплату, ТОВ «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 0963703700/1.
21.Як вбачається з копії реєстру заборгованостей до договору № 23/05/24, складеному від 23.05.2025 року ТОВ «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» правао грошової вимоги до Відповідача, номер кредитного договору № 0963703700/1. Заборгованість відповідача становить 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
22.28.08.2025 року було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0999226518.
23.Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28-08/25 від 28.08.2025 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги до ОСОБА_2 , номер кредитного договору № 0999226518. Заборгованість відповідача становить 35 568,00 грн, з яких: 1 800,00 грн - залишок по тілу кредиту; 33 768,00 грн - залишок по відсотках.
24.Всупереч умовам Кредитних договорів, Відповідач своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, Позивач просить суд стягнути заборгованість з Відповідача у розмірі 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
V. Оцінка суду
V.1 Щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу за кредитними договорами
25.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
26.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
27.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
28.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
29.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
30.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
31.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
32.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
33.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
34.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.
35.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
36.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
37.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
38.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
39.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
40.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
41.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
42.Факт укладення кредитного договору, а також наявність заборгованості за тілом кредиту Відповідачем не заперечується, як і не оспорюється факт переходу права вимоги до нового кредитора.
43.Отже, у Відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту у розмірі 3 000,00 грн.
V.2 Щодо стягнення нарахованих відсотків за кредитними договорами
44.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ІНФІНАНС» заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 0963703700/1 складає 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
45.Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 37 440,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34 440,00 грн.
46.З приводу наведених розрахунків суд зазначає таке.
47.За умовами договору надання позики (в тому числі і на умовах фінансового кредиту) № 0982139578/1 від 23.09.2020 (відповідно до пропозиції укласти договір та акцепт оферти) сторонами було узгоджено строк користування кредитом у вигляді 30 днів та строк дії договору у вигляді 3х років. Таким чином, сторони узгодили строк кредитування (строк виконання зобов`язання), який є відмінним від строку дії договору, а тому нарахування відсотків поза межами узгодженого сторонами строку кредитування є неправомірним.
48.Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
49.Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
50.Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
51.Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
52.Згідно з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
53.Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.
54.У постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).
55.Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.
56.Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.
57.Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 57).
58.Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
59.Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
60.Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року в справі № 753/8945/19).
61.Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов`язана з наданням фінансових послуг і яка є правонаступником особи, яка підготувала проєкт договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.
62.Як встановлено судом, сторонами у договорі погоджено строк кредитування 15 днів, та плату за користування кредитом у межах вказаного строку.
63.Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.
64.Водночас, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
65.Відповідно до копії заявки-анкети на отримання кредиту, ОСОБА_1 29.06.2021 року звернувся до ТОВ «ІНФІНАНС» із проханням надати йому кредит на вказаних у цій заявці умовах: сума кредиту 3 000,00 грн, терміном на 15 днів.
66.Матеріали справи не містять доказів пролонгації кредиту, а, отже, строк кредитування за договором складав 15 днів і саме протягом цього часу кредитодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитом.
67.Відповідно до умов Договору процентна ставка визначена у розмірі 1,75 %.
68.Водночас, максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору або скасування Програми лояльності.
69.Тобто, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у цій справі таких позовних вимог ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не заявило, а, тому, вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.
70.Оскільки відповідач не належно виконував умови договору, відповідно до його положень застосуванню підлягає відсоткова ставка на рівні 3,5%.
71.Отже, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за Договором № 0963703700/1 від 29.06.2021 року складає 1 575,00 грн (3 000,00 грн х 3,5 % х 15 днів), яка підлягає стягненню з Відповідача.
72.29.06.2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «ІНФІНАНС» уклали Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0963703700/1
73.Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь позивача нарахованих після спливу строку кредитування відсотків є необґрунтованими. При цьому Позивач не заявляв вимоги про стягнення відсотків, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦПК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
74.З огляду на зазначене загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» складає 4 575,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 575,00 грн заборгованість по процентам.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
75.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
76.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
77.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
78.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
79.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року; заявку на надання юридичної допомоги № 1773 від 01.12.2025 року; витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року.
80.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
81.Частиною 4 статті 137 ЦПК України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
82.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
83.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
84.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 904/3583/19 вказав, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
85.Представник Відповідача заперечував проти зазначеної суми витрат на правничу допомогу та просив зменшити її до 2 000,00 грн.
86.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості, ураховуючи категорію складності справи, час, витрачений адвокатом, поширену практику звернення позивача з аналогічними позовами до суду, що значно зменшує час та зусилля на підготовку заяв по суті спору та збирання доказів, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу сторони позивача до 5000 грн та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 610,98 грн пропорційно сумі задоволених вимог.
87.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 325,33 грн.
88.Водночас, представник Відповідача у відзиві просив суд стягнути з Позивача понесені Відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн.
89.На підтвердження вказаної суми Представником Відповідача до суду подано: договір № 1483 про надання правничої допомоги від 25.02.2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.02.2026 року; квитанцію № 1483 від 25 лютого 2026 року; ордер на надання правничої допомоги серії ВІ № 1376750; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
90.Позивач у відповіді на відзив заявив про необґрунтований та завищений розмір заявлених до стягнення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Зазначив, що покладення таких витрат на позивача, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, не можна вважати розумним та справедливим.
91.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості, ураховуючи категорію складності справи, час, витрачений адвокатом, підготовку лише однієї заяви по суті спору без збирання доказів, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу сторони відповідача до 2000 грн та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 1755,61 грн пропорційно сумі задоволених вимог.
92.Одночасно суд зауважує, що приписами статей 137, 141 ЦПК Країни не передбачено право суду не стягувати витрати на правничу допомогу з іншої сторони ураховуючи таку підставу як виникнення спору з вини відповідача.
93.Частиною десятою статті 141 ЦПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
94.Ураховуючи наведене вище з позивача на підставі положень ч.10 ст. 141 ЦПК України
Підлягають стягненню судові витрати в сумі (1755, 61 грн 610, 98 грн 325,33 грн).
З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 137, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) за Договором №0963703700/1 від 29.06.2021 року у розмірі 4 575,00 грн, з яких 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 575,00 грн заборгованість по процентам.
3.У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків, нарахованих поза межами строку кредитування, у розмірі 32 865,00 грн.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати в сумі 810,30 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська