розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 серпня 2024 року,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2024 року до суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» із вказаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №562780508 у розмірі 64274,40 грн та судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 19.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №562780508. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Відразу після вчинення дій відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 18000 грн на банківську картку ОСОБА_1 .. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, загальна сума заборгованості становить 64274,40 грн, що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 18 000 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 46274,40 грн.
Вказано, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», уклали договір факторингу, строк якого в подальшому було продовжено. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» також укладено договір факторингу, строк якого в подальшому було продовжено. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 64274,40 грн. 06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Стягнуто з ТОВ «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 8500,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим що, існування заборгованості за кредитним договором саме заявленого розміру, а також наявність у позивача прав кредитора за кредитним договором належним чином не підтверджуються, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.
Не погодившись із вказаними рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги та вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що позивачем доведено суму заборгованості за кредитним договором у повному розмірі. Відповідач не надав жодних доказів на спростування заявлених нарахувань або повернення кредитних коштів.
Вказано, що на підтвердження переходу права вимоги позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором №562780508 від 19.11.2021 до ТОВ «Таліон Плюс».
Вважає, що позивач правомірно довів перехід права вимоги до відповідача, що робить його кредитором за зобов`язаннями, переданими відповідними договорами факторингу.
Щодо судових витрат зазначено, що розмір витрат на професійну правову допомогу є завищеним, неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно вимог ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду не повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Судом встановлено, що 19.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №562780508. Відповідно до укладеного договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 18 000 гривень одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 18.12.2021. Кредитна лінія надається строком на 29 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 18.12.2021. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом: виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70% річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 12-16).
Встановлено, що паспорт споживчого продукту «Смарт» до договору №562780508 від 19.11.2021 та правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в редакції від 13.05.2021 відповідачем не підписані (а. с. 11, 19-25).
Відповідно до платіжного доручення, переказ коштів за договором №562780508 в розмірі 18 000 гривень здійснено на картку НОМЕР_1 . Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» №04/2024, за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було здійснено успішний платіж через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанка на картку клієнта НОМЕР_1 у розмірі 18 000 гривень (а. с. 28, 51-52).
28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 62-67).
Відповідно до п. 2.1 Договору згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.3 Договору розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 гривень (Ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора.
Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої строк дії договору закінчується 31.12.2020 (а. с. 42).
31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу №28/1118-01 у новій редакції, відповідно до якої строк дії договору закінчується 31.12.2021 (а.с. 31-35).
31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а. с. 38).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №562780508 від 19.11.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 18.01.2022 становить 44 964 гривень, з них основна сума боргу - 18 000 гривень (а. с. 39).
Також до суду надано реєстр прав вимоги №169 від 18.01.2022, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитний договором №562780508 від 19.11.2021 на загальну суму 44 964 гривень. Сума фінансування - 7 200 гривень (а. с. 40-41).
Відповідно до п.п. 2, 3 Реєстру прав вимоги сторони погодили, що сума фінансування належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимоги становить 40% від основної суми заборгованості (тіла кредиту) та складає 9 162 729,17 гривень. Сума фінансування за цим реєстром прав вимоги підлягає сплаті фактором у чотири етапи, до 20 числа кожного календарного місяця. Кожний платіж повинен бути не менше 25 відсотків від суми фінансування.
Також суду надано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №562780508/ФК від 20.05.2024, відповідно до якої 18.01.2022 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №562780508 від 19.11.2021, укладеного з ОСОБА_1 .Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» згідно укладеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а. с. 27).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 (а. с. 69-73).
Відповідно до п. 2.1 Договору згідно умов цього Договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.3 Договору розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100 гривень (Ціна продажу), що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги на банківський рахунок фактора.
Відповідно до п. 8.2 Договору строк дії договору закінчується 04.08.2021.
03.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а. с. 50).
30.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно (а. с. 56).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №562780508 від 19.11.2021 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.07.2023 становить 64 274,40 гривень, з них основна сума боргу - 18 000 гривень (а. с. 57).
Відповідно до реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №562780508 від 19.11.2021 на загальну суму 64 274,40 грн. (а. с. 53-55).
Також згідно п.п. 2, 3 реєстру прав вимоги сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог становить 1,9% від основної суми заборгованості та складає 2 586 694,30 грн. Сума фінансування підлягає сплаті фактором протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами цього реєстру прав вимоги.
06.03.2024 між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №06/03/24 (а. с. 76-80).
Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суми основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.3.2, 3.3, 3.5 загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 62 457 431,87 грн. Ціна продажу за договором становить 449 693,63 грн. За сплачені фактором грошові кошти у вигляді ціни продажу клієнт сплачує фактору плату в розмірі 100 гривень без ПДВ шляхом перерахування протягом 3 робочих днів з моменту проведення фактором оплати, передбаченої п. 3.3 даного договору.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитний договором №562780508 від 19.11.2021 на загальну суму 64 274,40 грн. Сума фінансування - 342 грн. (а. с. 58).
Також надано акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 (а. с. 60).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача прав кредитора за кредитним договором належним чином не підтверджуються, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за укладеними договорами факторингу.
Апеляційний суд не в повній мірі погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша - третя, п`ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу. Наведене відповідає позиції Верховного Суду України, сформованій у справі №752/8842/14-ц від 05.07.2017.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
Так, із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №562780508 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 19 листопада 2021 року, натомість договір факторингу №28/1118-02, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2019 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2019 року, яке в свою чергу передало 05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», які лише 06 березня 2024 року уклали договір факторингу з позивачем.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством спочатку ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, а потім 06 березня 2024 року по договору факторингу №06/03/24 ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 19 листопада 2021 року між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відтак, районний суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» з підстав відсутності порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, однак помилився з мотивами, які необхідно викласти відповідно до мотивувальної частини даної постанови.
Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. (ч. 4 ст. 376 ЦПК України)
Щодо судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, тому прийшов до правильного висновку щодо необхідності стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає вказані доводи апеляційної скарги, оскільки представник позивача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у суді першої інстанції не заявляв.
Доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують, оскільки зводяться до довільного трактування норм права на власну користь.
Враховуючи те, що за результатом апеляційного перегляду зміна рішення суду першої інстанції полягає в зміні мотивів, - підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, відсутні.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" - задовольнити частково.
Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 02 серпня 2024 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог, виклавши їх відповідно до мотивувальної частини даної постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 березня 2025 року.
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль