Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 686/30011/23 за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ «А-банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 05.09.2019 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписана Анкета-заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ОСОБА_1 і банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором станом на 24.09.2023 року заборгованість відповідача становить 53603,09 грн. Тому позивач просить позов задоволити та стягнути з відповідача заборгованість та судовий збір.
14.11.2023 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
17.01.2024року відвідповідача надійшоввідзив напозов,позовні вимогивизнає частково, врешті позовупросить відмовити.Вказує,що підписанавідповідачем анкета-заяване міститьпроцентної ставкиза наданікредитні кошти,а такожінформації щодосплати штрафів.Вважає,що матеріали справине містятьдоказів щодоістотних умовукладеного сторонамикредитного договору,а томунаданий АТ«Акцент-Банк»розрахунок заборгованостідостовірно невказує нарозмір невиконаноговідповідачем зобов`язаннята єненалежним доказом.З оглядуна зазначене,відсутні правовіпідстави длястягнення накористь АТ«Акцент-Банк»заборгованості завідсотками таштрафів,оскільки вматеріалах справивідсутні даніщодо прийняттявідповідачем умові тарифівкредитування. А тому сума заборгованості за кредитом, яка правомірно підлягає стягненню з відповідача становить 18 428.29 грн., тобто тіло кредиту. Просить також стягнути понесені нею витрати на правничу допомогу.
16.04.2024 року справу призначено до слухання по суті.
В судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання в якому просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, від представника надійшла заява про слухання справи у їхній відсутності, позовні вимоги визнає частково на суму 18428,29 грн., в решті позову просить відмовити та вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.09.2019 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Положеннями Анкети-заяви визначено, що він погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг при наданні банківських послуг в АТ «А-Банк», разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, становлять Договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 в АТ «А-Банк» було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2024 року. Також на вказаний рахунок банком був встановлений кредитний ліміт, який 21.07.2023 року було збільшено до 31600,00 грн.
Згідно представленого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором б/н від 05.09.2019 року станом на 24.09.2023 рік становить 53603,09 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 31525,80 грн. та заборгованості по відсотках 22077,29 грн..
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII).
За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, АТ «А-Банк» надав суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 05.09.2019 року, Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Універсальна»; довідку про видачу картки, довідку про встановлення кредитного ліміту, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», Тарифи по кратці «Універсальна».
Разом з цим суд зазначає, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 05.09.2019 року не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів, неустойки.
Позивачем наданий витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», паспорт споживчого кредиту, а також Тарифи по картці «Універсальна» які визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Однак, вказані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідач, ознайомилась та погодилась з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. При цьому долучені Умови та правила надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та Тарифи не містять зазначення дати, на яку вони були чинні.
Таким чином, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів, неустойки надані банком Умови та правила надання банківських послуг в АТ «А-Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зробила висновок, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору банк дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
А тому посилання банку на те, що 05.09.2019 року ОСОБА_1 була обізнана та погодилась на відповідні умови і тарифи обслуговування кредитної картки, що підтверджується підписанням нею Анкети-заяви, суд вважає безпідставними, оскільки підписання Анкети-заяви свідчить лише про надання банком клієнту інформації про різні можливі умови кредитування та не є доказом погодження між сторонами конкретних умов укладеного договору кредиту. Про що у своєму відзиві зазначала і відповідач.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Як вбачається з виписки відповідача за рахунком: НОМЕР_3 , за період 05.09.2019 по 27.11.2023 р. позивач нарахував витрат на суму: 93 607,40 грн. до складу якої включені наступні витрати: - неправомірне списання відсотків за використання кредитного ліміту 34 188.15 грн.; - витрати відповідача разом (покупки) 59 419.29 грн.
Натомість слід врахувати, що відповідач сплатив позивачу 40 991,00 грн. за рахунком.
Отже сума заборгованості за кредитом, яка правомірно підлягає стягненню з відповідача становить 18 428.29 грн., тобто тіло кредиту.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 18428,29 грн. заборгованості за кредитом та судовий збір, в решті позову слід відмовити.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 53603,09 грн. та задоволено на суму 18428,29 грн., тобто на 34,38% (18428,29*100:53603,09) Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 922,75 грн. (2684*34,38:100).
Однак, відповідач понесла витрати на правничу допомогу та просила стягнути їх з позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, інтереси відповідача ОСОБА_1 в суді представляла адвокат Цокало Т.М., що діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 06 грудня 2023 року, ордеру серії ВІ №1191839 від 17.01.2024 року, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги сторонами погоджений розрахунок розміру винагороди адвоката. Згідно акту №1 приймання-передачі правової допомоги від 16 січня 2024 року відповідно до договору про надання правової допомоги від 06.12.2023 року, адвокатом надана замовнику ОСОБА_1 правова допомога за договором, розмір гонорару складає 10000 грн.
Відтак загальна сума витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом вказаної справи складає 10 000 грн.
Разом з тим, за змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позовні вимоги АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 задоволено на 34,38 % від заявлених позовних вимог. Тобто, в задоволенні позову відмовлено на 65,62%.
Відтак розмір витрат на правову допомогу, понесених відповідачем ОСОБА_1 в цій справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог складає 65,62 % і становить 6562,00 грн.. (10 000* 65,62 %:100).
Разом з тим, згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Таким чином, оскільки розмір судових витрат понесених позивачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог складає 922,75 грн., що підлягають стягненню з відповідача, а з позивача АТ «А-Банк» на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути 6562,00 грн., то враховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути різницю розміру витрат на правову допомогу в розмірі 5639,25 грн. (6562,00 - 922,75), звільнивши таким чином ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати банку 922,75 грн. судового збору.
Відтак, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості вчинених ним дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вищевказані витрати на професійну правничу допомогу є належним чином обґрунтованими і підлягають стягненню.
Підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, судом не встановлено, позивач не подавав до суду заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача і такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом та обсягом наданих послуг.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість по кредиту в сумі 18428,29 грн.
Стягнути із акціонерного товариства «Акцент-банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська 11, код ЄДРПОУ 14360080) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5639,25 грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: