розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
в с т а н о в и в:
у серпні 2023 року ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Сучасний Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В., в якому просив суд визнати виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., зареєстрованим у реєстрі за № 93238, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є юоржником за кредитним договором № 10190552726 від 11.09.2019 року укладеним з ТОВ «Сучасний Факторинг», таким, що не підлягає виконанню.
Також, просить вирішити питання судових витрат у справі, а саме стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн. та 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Свої вимоги мотивував тим, що виконавчий напис № 93238, виданий 15.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., є таким, що вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, за відсутності доказів, які підтверджують як наявність заборгованості, так і її безспірність, через що змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 31.08.2023 року відкрито провадження з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано у Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію виконавчого напису №93238, виданого 17.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником зв кредитним договором № 10190552726 від 11.09.2019 року укладеним з ТОВ «Сучасний Факторинг» (код 35310044). (а.с. 64-65).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Треті особи пояснення щодо позову не надали.
18.09.2023 року на адресу суду від Київського обласного державного нотаріального архіву надійшли витребовувані судом документи.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що 15.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., на підставі ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, вчинений виконавчий напис № 93238, за яким пропонується звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 10190552726 від 11.09.2019 року, укладеним між ним та ТОВ «Сучасний Факторинг».
Згідно виконавчого напису сума заборгованості складає 13838,68 грн., у тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту 3828,27 грн., прострочена заборгованість за комісією 8419,80 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 1590,61 грн.; за вчинення виконавчого напису 850,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню: 14688,68 грн.
У виконавчому написі зазначається, що строк платежу за кредитним договором настав і стягнення заборгованості проводиться за період з 11.09.2019 року по 11.06.2021 року.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин О.С. відкрито виконавче провадження № 66986089 (а.с. 24).
Згідно зі ст. 88 Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 зазначається, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.
Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевіркидоводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року по справі № 6-887цс17.
За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. ст. 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Судом встановлено, що з документів, які б могли підтвердити безспірність заборгованості в матеріалах справи наявний лише кредитний договір № 10190552726 від 11.09.2019 року.
Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254).
Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Отже, якщо виписка з рахунку відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до умов договору банківського рахунку, укладеного між підприємством і банком, то такий документ є належним доказом для облікових цілей.
Разом з тим, матеріали справи не містять виписки з рахунку, котра б містила необхідні реквізити і підтверджувала б факт отримання грошових коштів позивачем і наявності заборгованості, тим більше безспірної.
Тому, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, зокрема, безспірність заборгованості. Відповідач також не скористався правом надання відповідних доказів до суду.
Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Грисюк О.В. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Отже, станом на 15.07.2021 року приватний нотаріус Грисюк О. В. не мала права вчиняти виконавчий напис за № 93238 про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сучасний Факторинг» грошових коштів в сумі 14688,68 грн., оскільки договір, за яким є заборгованість не був підставою для безспірного стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 чт. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатом Цокало Т.М. 10.06.2022 року було укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 16-17).
З огляду на викладене, з урахуванням ст. ст. 133, 137, ст. 141 ЦПК України, суд надходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 133, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 15.07.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованим у реєстрі за № 93238, в якому запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 10190552726 від 11.09.2019 року укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1073,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», код ЄДРПОУ 35310044, адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 39-А, м. Київ, 01024.
Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, адреса: вул. Європейська, 11, оф. 1, м. Обухів, Київська обл., 08702.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, адреса: вул. Виговського, 1-о, 74, м. Ірпінь, Київська обл., 08201.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко