В Украине меняют правила выдачи кредитов: сумму платежей до копейки будут сообщать сразу, а с должников нельзя будет потребовать больше определенной суммы.

Такие правила разработали в Национальной комиссии финансовых услуг, пишет UBR. Цель проекта — защитить потребителей от произвола кредиторов.

Как объясняют в Ассоциации объединений финансовых учреждений, недавно по стране прокатилась волна жалоб клиентов, которые в судах оспаривали ошибки в получении кредитов, которые они допустили, из-за установленных не в том месте кнопку или "неправильной" галочки на сайтах кредитных компаний.

"В ряде случаев суды и регулятор соглашался с выводами заемщиков и принимали их сторону. При этом участники рынка вовсе не против сделать все "как надо", только до сих пор никто не мог ответить на вопрос, как именно следует все оформлять", — объясняет гендиректор Ассоциации ОФУ Виктория Волковская.

Новые правила будут касаться как людей, берущих микрокредиты, так и тех, кто покупает что-то в рассрочку в интернет-магазинах.

Теперь все условия займа денег должны быть прописаны максимально четко и без каких-либо "примечаний маленькими буквами". А еще — должника нельзя будет "поставить на счетчик".

Например, распоряжение обязывает кредиторов ограничить максимальный размер штрафных санкций, начисляемых на просроченную задолженность. И указать в договоре, что больше конкретной фиксированной суммы потребовать с человека нельзя. В ОФУ говорят, что в будущем может быть установлено и единое для всех ограничение: сумма пени и всех штрафов не может превышать двукратный размер тела кредита вне зависимости от сроков просрочки. То есть если условный заемщик взял у финкомпании 2000 грн., даже в случае тотальных неплатежей потребовать с него возврата более 6 тыс. грн. кредитор не сможет.

Кроме того, в договоре нужно будет указать:

Информацию о кредиторе (название, торговая марка, контакты, данные о лицензии).

Тип займа (кредит, кредитная линия и т. д.).

Цель получения займа (если кредит не является потребительским, необходимо указать — на что именно будут потрачены деньги).

Размер займа.

Порядок и условия его предоставления (наличные/безналичные, согласие на передачу данных в бюро кредитных историй).

Процентная ставка (фиксированная или "плавающая", формула ее расчета).

Реальная ставка в процентах годовых.

Полная стоимость займа (сумма тела кредита, процентов, комиссий. Рассчитывается на условиях своевременного погашения займа).

Порядок возврата кредита (количество платежей, их сумма, размер штрафных санкций и всех прочих платежей).

Информация о последствиях просрочки (включая граничный размер штрафов, выраженный в абсолютной величине в нацвалюте).

Порядок досрочного возврата кредита.

Все упомянутые данные финкомпания должна будет указать заметным шрифтом, а также без всевозможных уловок, вроде мелких сносок или выделения цветом, который мешает прочтению текста. В Нацкомфинуслуг стандартизировали даже написание чисел: тысячи следует разделять пробелами, а целые от дробных — запятыми.

Также кредитору придется уведомить клиента о порядке реструктуризации просроченной задолженности, и предварительно рассказать ему об условиях, при которых кредит будет перепродан коллекторам.

Отдельно прописываются стандарты работы интернет-сайтов, на которых можно взять кредит, в частности, правила подписания контракта. Так, чтобы исключить возможность "слепого согласия", кредитор должен сгенерировать уникальный буквенно-цифровой идентификатор и отправить его клиенту, например, на мобильный телефон. Только после ввода его на сайте компания имеет право заключить с клиентом соглашение. Все подписанные таким образом бумаги, а также условия займа финкомпания должна отправить на электронную почту заемщика.

Финансисты говорят, что после введения таких правил кредиты подорожать не должны. Правда, когда люди начнут видеть реальные размеры процентов, многих это может шокировать.

"Суть любого кредитования заключается в обеспечении возвратности и доходности. Микрозаймы тут не исключение. А прозрачность условий скорее принесет пользу рынку, чем вред. Хотя требование указывать реальную годовую ставку может повергнуть в шок клиентов. Не исключено, что когда люди увидят настоящую стоимость займа, которая у небанковских учреждений достигает 500-600% годовых, поток клиентов за таким кредитами несколько сократится", — предположил финансовый аналитик Василий Невмержицкий.



Источник: www.obozrevatel.com/economics/fea/v-ukra...yidachi-kreditov.htm

Подробнее...

Антиколлектор друг участника Сергей

Сегодня у меня должно было быть очередное заседание суда, но суд опять перенесли чуть более чем на месяц.
На сегодняшнее заседание я принес...
Показать больше

Сергей чего и стоило ожидать )) вчера
loader
loader
Attachment
Антиколлектор Как тебе функционал? вчера
loader
loader
Attachment
Сергей ну как сказать ) небо и земля ) если сравнивать вчера
loader
loader
Attachment

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 757/48733/ 17-ц

провадження № 22-ц/824/1118/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.

суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

за участі помічника, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю &qu- ;Манівео швидка фінансова допомога&q?ю ;

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1


на рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року у складі судді Москаленко К.О.


у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю &q?а ;Манівео швидка фінансова допомога&q?ві; до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -


В С Т А Н О В И В:


У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У мотивування вимог позивач посилався на те, що 18.05.2017 між сторонами було укладено Договір кредиту №646404511 (далі по тексту - Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 3500,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 1,58% від суми кредиту за кожен день кредитування, строком на 30 календарних днів. Позивач своє зобов'язання по видачі кредиту виконав, перерахувавши грошові кошти на банківський рахунок відповідача. Проте, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, унаслідок чого станом на 11.08.2017 утворилась заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 8 575 грн. 50 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» 8 575 грн. 50 коп. та 1 600 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою , в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову , посилаючись на те, що судом неповно встановлені обставини справи , неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення судом незаконного рішення.

Зазначає, що договір кредиту з позивачем не укладав та не скріплював електронним підписом, гроші були переслані на дебітну ( платіжну) картку Приватбанку без інформації особи, яка надіслала їх та без будь - якої вказівки, що це є кредит і зараховані на картку як переказ. Заява на отримання кредиту подана з електронної пошти igorek-sergeev-600/mail.ru., яка не належить відповідачу.

04 жовтня 2018 року представник позивача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Марушкевич І.А., скориставшись своїм процесуальним правом, подала суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про належність виконання позивачем обов&q?ов;язків за договором кредиту, що унеможливлює ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

У порядку п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 297/2018 суддів апеляційного суду міста Києва переведено на роботу на посади суддів Київського апеляційного суду.

Відповідно до статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року №3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03 жовтня 2018 року.

Повідомлення про початок роботи новоутвореного Київського апеляційного суду опубліковано в газеті «Голос України» 03 жовтня 2018 року.

Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області, передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.

У зв'язку із зазначеним, вказана цивільна справа прийнята до провадження Київського апеляційного суду.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

16 листопада 2018 року та 19 листопада 2018 року відповідачем ОСОБА_1 подані клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та процентів , а спірна сума підлягає стягненню у судовому порядку.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вказаним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ &quen;Монівео швидка фінансова допомога&q?ую; посилалалось на те, що Кредитний договір №646404511 був укладений 18.05.2017 між сторонами у формі електронного документу з використанням електронного підпису, на підставі якого позивачем перераховано на картковий рахунок відповідача № 4149497870501881, відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3 500 грн. 00 коп. Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником свої зобов'язань за цим договором.

У разі порушення позичальником виконання зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за цим договором, відповідач зобов'язувався сплатити на користь фінансової установи пеню у розмірі 3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення кредиту, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору до моменту повного погашення заборгованості за кредитом (п. 4.3. Кредитного договору).

Відповідно до п.п.1.3.Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ &q? д;Монівео швидка фінансова допомога&q?ті; ці Правила є публічною пропозицією(офертою), у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України, укласти договір кредиту на умовах, що встановлені товариством, і застосовуються у випадку подання фізичною особою -Заявником заявки на сайті Товариства за електронною адресою товариства на отримання кредиту та вчинення інших дій, передбачених цими Правилами (акцептом).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до ст. 1055 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 ст. 640 ЦК України).

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктом 3.2.1.1.1.16. &qun:;Умов та правил надання банківських послуг&qu'>; передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до &quта;Умов та правил надання банківських послуг&q?о ; (або у формі &q? д;Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки&q?тт; або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом &q?ни;першого&q?еф; підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України). Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 ЦК України). Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

Судом першої інстанцій встановлено, що на підтвердження укладення між сторонами змішаного договору (ст. 628 ЦК України), який містить елементи як кредитного договору, так і договору банківського рахунку позивачем надано роздруківку електронної заявки ОСОБА_1 від 18.05.2017, відповідно до якої отримано запит на суму кредиту у розмірі 3 500 грн. із зазначенням персональних даних заявника, адреси проживання, місця працевлаштування, фінансової інформації та із зазначенням номера карткового рахунку, однак, неперсоніфіковану, тобто, без вказівки прізвища заявника ОСОБА_1 Окрім того, заявка надійшла з електронної пошти igorek-sergeev-600/mail.ru., яка не належить відповідачу ( а.с. 7).

Також матеріали справи містять Договір №646404511 від 17.05.2017 та Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ &q?ал;Монівео швидка фінансова допомога&q? ;, в яких будь - який підпис заявника відсутній.

Відповідно до ст. 3 Закону України &quty;Про електронний цифровий підпис&quK ; електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно із ст. 6 Закону України &quid;Про електронний цифровий підпис&qupa; сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Наразі, позивачем не надано будь-яких доказів того, що саме електронним цифровим підписом ОСОБА_1 підписано заяву від 18.05.2017 на отримання кредиту, кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ &qu п;Монівео швидка фінансова допомога&q?ма;,оскільки позивачем не надано ані відомості про сертифікацію ключа ЕЦП відповідача, ані відомості про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. При цьому, відповідач заперечує факт підписання даної заяви та отримання спірної суми коштів як кредит.

Отже, колегія уважає, що висновок суду про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення є передчасним, оскільки ТОВ «Монівео швидка фінансова допомога» не доведено факту укладення між сторонами договору кредиту, який є підставою позову від 18.05.2017, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань. Водночас, правовою підставою позову є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Монівео швидка фінансова допомога», в той час як позивачем не доведено факту укладення кредитного договору саме ОСОБА_1 та підстави користування відповідачем кредитними коштами фінансової установи.

Окрім того, платіжне доручення № 2022 від 18 травня 2017 року, яке використано позивачем в якості доказу перерахування кредитних коштів у сумі 3 500 грн. на рахунок ОСОБА_1, не містить підпису працівника та печатки банківської установи, яка здійснила такий грошовий переказ. У вказаному платіжному дорученні зазначено, що переказ коштів здійснено згідно договору № 646404511 від 18 травня 2017 року для зарахування на картковий рахунок № 4149497870501881. Разом з тим, відповідно до виписки по картці/рахунку № 149497870501881 і додатковим рахункам договору за 18 травня 2017 року, виданій ПАТ КБ «Приватбанк», 18 травня 2018 року здійснено зарахування переказу на картку у розмірі 3 500 грн. згідно угоди № SAMDNWFC00030332495 від 17 жовтня 2016 року, а відомості, що ці кошти надані за кредитним договором, укладеним відповідачем з ТОВ «Монівео швидка фінансова допомога», а також особа від якої вони надійшли відсутні. А отже, не убачається за можливе достеменно встановити, що кредитні кошти у сумі 3 500 грн., перераховані саме ТОВ «Монівео швидка фінансова допомога» та саме на рахунок ОСОБА_1 і отримані ним.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, що, у свою чергу, є підставою до стягнення такого збору з позивача у розмірі 2 400 грн. на користь держави.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю &quin;Манівео швидка фінансова допомога&quxt; до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю &qula;Манівео швидка фінансова допомога&qut-; на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 400 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.



Источник: www.reyestr.court.gov.ua/Review/78012886

Подробнее...

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницькийміськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» - місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, 10-к, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41538600;

ОСОБА_2 - місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Подробнее...

Керуючись ст.2,12,13,76,259,263,265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія є гроші" (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги 10 - к, м.Дніпро, Дніпропетровська область, поштовий індекс 49000; ЄДРПОУ - 41538600) до ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,поштовий індекс 22513; РНОКПП- НОМЕР_1;) про стягнення заборгованості, - у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Подробнее...

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 265,268,274, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити повністю у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯЄ ГРОШІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Подробнее...

Антиколлектор поделились 2 фото в этом Лента фото альбоме. 1 неделю назад

У меня для коллекторов есть два юридически обоснованных аргумента, один деревяный а второй железный )))

Фото загружается

Требуют отдать долги родственника: Украинцам рассказали, как защититься от коллекторов

Быстрые кредиты могут обманом заставлять отдать недвижимость за долги

Украинцы чаще стали пользоваться услугами контор, предоставляющим быстрые кредиты. Этому в том числе способствует и повышение платы за коммунальные услуги. И хотя "дорогой" зимний период наступит не завтра - все равно полезно узнать - как иногда могут аукнуться "быстрые деньги", на что способны коллекторы и как обезопасить себя от их чрезмерных аппетитов.

Отметим, что иногда граждане сталкиваются с такими случаями, когда коллекторы требуют вернуть несуществующие долги, а сами люди даже никогда не брали кредитов. Иногда заемщики заставляют расчитаться с долгами родственников, которые могут накопить серьезные суммы долгов. Одним из таких примеров стал случай в Киеве, связанный с конторой "В", передает "КП в Украине".

Ветеран АТО на Донбассе Андрей, который 4 года был на фронте, после демобилизации вернулся в столицу. Мужчина не захотел возвращаться на предыдущую работу электриком в научный институт, а на новых местах надолго не задерживался. Он стал брать деньги в кредит, начал употреблять наркотики, затем стал постоянным клиентом киосков с "быстрыми деньгами", которых полным полно в городе.

Его мама рассказала, что на сына приватизирована одна четвертая двухкомнатной квартиры, и коллекторы стали звонить по ночам, выбить двери, угрожали и обещали продать квартиру за долги. За несколько месяцев женщина выплатила им около 100 тысяч гривен. Но мужчина и дальше брал деньги у этой конторы.

Женщина обратилась в полицию. По данным Госреестра судебных решений, против этой конторы "В" в разных областях Украины открыто до десятка уголовных дел по заявлениям людей, на которых кредиты оформляли без ведома. В то же время информации относительно приговоров ничего не удалось найти. Компания продолжает работать.

Юристы заявляют, что долг родственника можно не отдавать, если нет договора поручительства. По словам адвоката Ростислава Кравца, в "Быстрых деньгах" такие документы не оформляют, и ни родные, ни друзья не должны платить за кредитора.

"Если на вас наседают, давайте решительный отказ, а в случае давления вызывайте полицию. Обычно ростовщики отстают", - подчеркнул он.

Относительно ситуации с недвижимостью он заявил, что на принадлежащую должнику часть квартиры могут наложить арест, но для ее продажи нужно ее выделить, а этим никто не занимается.

"Поэтому подобные споры бесперспективны. Единственное, хозяевам жилья, часть которого находится под арестом, проблематично будет его продать", - добавил он.

Союз контор по предоставлению кредитов регулирует Нацкомфинуслуг, рассказал финансовый аналитик Алексей Кущ. Он добавил, что в настоящее время этот регулятор "отмирает, финансовые компании должны отойти под контроль НБУ, но пока процедура затягивается".

"В этот переходной период образовался "серый рынок", где нет контроля, правил игры, санкций", - ометил эксперт.

Производства открывают по факту, а это не является основанием для отзыва лицензии и прекращения деятельности предприятия. Следствие может длиться годами, а если дело даже доходит до суда, то развалится. Без государственного регулятора, без четких правил деятельности "финансовая махновщина" будет продолжаться, заключил он.



Источник: www.rbc.ua/rus/news/zaderzhannyh-moskve-...tili-1562789259.html

Подробнее...

Депутаты предлагают ограничить максимальный размер ставки по потребительским кредитам

Народные депутаты задумались, как защитить простых украинцев от жадности ростовщиков, готовых ссудить им пару тысяч гривен прямо у метро без справок о зарплате и по зашкаливающей ставке, которая в некоторых случаях может достигать нескольких сотен процентов годовых. С этой целью они зарегистрировали в Верховной Раде 10 июля законопроект №10343 с красноречивым названием «О защите прав заемщиков небанковских финучреждений».

Автор документа, депутат от «Народного фронта» Олег Медуница сразу оговаривается: предлагаемые ограничения не коснуться банков, государственных программ кредитования, а также займов на сумму свыше 10 минимальных зарплат (41 730 грн.).

Во всех остальных случаях кредиторам придется умерить аппетиты. Документ предлагает запретить займы сроком до 30 дней, а также ограничить ставки по более долгосрочным ссудам:

  • Для кредитов до 90 дней – максимум 180% годовых.

  • Для кредитов от 90 дней до года – не более 100% годовых.

  • Для займов от года – максимум 60% годовых.

  • При этом общая сумма начисленных процентов не может превышать 20% от тела кредита для займов до 3-х месяцев и 40% - для больших сроков.

    Но это далеко не все ограничения. Автор предлагает также установить порядок погашения займа: равными платежами дважды в месяц для коротких кредитов и ежемесячно для ссуд сроком от 3-х месяцев.

    Установить лимит на максимальный разовый платеж на уровне 40% от среднемесячной зарплаты заемщика за последние полгода. А также запретить финучреждениям кредитовать клиента повторно чаще чем раз в 6 месяцев.

    Документ также оговаривает право и порядок проведения реструктуризации задолженности по кредиту.

    Согласно выписанных в проекте норм, все новые договора, подписанные с нарушением, после вступления закона в силу будут автоматически считаться недействительными (на старые действие закона распространяться не будет). Более того, нарушитель правил обязан будет выплатить заемщику компенсацию в размере 30% от суммы займа.

    Впрочем, чтобы все эти изменения стали законом, документ должен набрать в Раде минимум 226 голосов народных депутатов. Более того, нынешний созыв парламента при всем желании не успеет рассмотреть проект. А значит, его придется вносить повторно в уже обновленную Раду.



    Источник: ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-mark...-do-zarplaty-3884503

    Подробнее...

    Эпидемическое размножение точек по выдаче быстрых кредитов не вызывает протеста ни у законников, ни у активистов, ратующих за чистоту общества. А ведь это такая же беда для тысяч семей, как игральные автоматы. В истории, которую рассказала нам киевлянка Ольга Ивановна, тесно сплелись три больные темы: синдром АТО, наркомания, кредитная кабала.

    Звонили днем и ночью, выламывали двери
    В зону АТО Андрей ушел по мобилизации в 2015 году. Благо вернулся живым и невредимым. Но сильно изменившимся.

    - Он ничего не хотел рассказывать о том, что было с ним на востоке, - говорит Ольга Ивановна. - Стал нервным, резким, раздражительным. Даже расстался с девушкой, с которой жил четыре года и которая ждала его с войны. На прежнюю работу - электриком в научный институт вернуться не захотел, на новых местах долго не задерживался. Я ходила по психологам, звала сына, говорила, что денег не пожалею, но сын только огрызался: "Я нормальный, а ты из меня психа делаешь!"

    В сентябре прошлого года Ольга перенесла операцию, а когда вернулась из больницы домой, увидела, что Андрей стал покуривать.

    - Я заволновалась, говорю, это же опасно, а он только отмахивался: "травка", ерунда, отстань.

    Но очень скоро в ход пошли наркотики потяжелее конопли, зависимость развивалась стремительно. Уже в октябре в дом Ольги постучались первые кредиторы. Андрей стал постоянным клиентом киосков с "быстрыми деньгами", благо у каждого рынка, на каждой остановке их пруд пруди.

    - На сына приватизирована одна четвертая нашей двухкомнатной "хрущевки", - продолжает Ольга Ивановна. - Нам звонили днем и ночью, выбивали двери с угрозами, говорили, что продадут квартиру за долги. У дочери, которая тоже живет со мной, двое несовершеннолетних детей, мы очень боялись остаться без крыши над головой.

    За несколько месяцев Ольга раздала около 100 000 гривен - все, что копила за долгие годы для детей и внуков. И начала продавать вещи - те, которые не успел вынести из дома сын. Паспорт и удостоверение участника боевых действий Андрея спрятала у себя его сестра. Но это не спасло.

    Пугали квартирой: отберем
    Последние кредиты Ольга погашала в финансовой компании "В", которая входит в одну из групп по раздаче быстрых кредитов.

    - Я умоляла их внести сына в черный список, больше ничего не давать на его фамилию, говорила, что у человека нет документов, что он больной. Мне пообещали, это был телефонный разговор. Я попросила расписку. Так девушка на том конце трубки обиделась: "Мы даем честное слово, а оно у нас дорого стоит".

    В мае Андрей перестал приходить домой и выходить на связь. В полицейские учеты его занесли по заявлению матери как без вести пропавшего. А в июне Ольга узнала, что опять должна около 6000 гривен - той самой компании "В", которая с "честным словом".

    - Я говорила, что сын пропал, что у него не было документов, но мне отвечали: кредит оформлен онлайн, долг нарастает каждый день, у вас квартира… - сокрушается Ольга. - Поверьте, я пыталась спасти Андрея, когда надеялась на лучшее. Бегала по врачам, по службам, но везде отвечали, что наркоманов насильно не лечат.

    Обращение матери в полицию - чтобы повлияли - обернулось еще одним шоком. Перебирая вещи сына, Ольга нашла квитанцию на 500 гривен - штраф за домашнее насилие (из финансовой категории, которая прописана в законе. - Ред.). За несколько дней до нашего разговора женщине позвонили из Государственной исполнительной службы Соломенского района Киева и потребовали 2500 грн. Дескать, просрочка, пеня…

    - Государственные исполнители тоже пригрозили, что наложат арест на имущество и выставят квартиру на торги, - вздыхает наша собеседница. - Я внесла эти деньги.

    По одному Киеву сотни таких дел
    В редакцию "КП" в Украине" Ольга обратилась по совету столичной "Службы психологической помощи участникам АТО и членам их семей". Помочь ей там ничем не смогли - посоветовали написать в газету, чтобы обнародовать проблему. Оказывается, таких, как Андрей, по одному только Киеву сотни и только среди бойцов АТО. Какова же общая картина, можно только догадываться.

    - У нас действительно очень много таких обращений, - подтвердил "КП" в Украине" дежурный на линии. - Минимум раз в неделю звонят родные бывших бойцов и жалуются на кредиты. Мы не можем повлиять на финансовые организации. Мы можем помочь только с лечением, психологической реабилитацией, но для этого нужно желание самого человека.

    На фирму "В" Ольга написала заявление в полицию. Она уверена, что сын не брал последний кредит, что их семью обманули. И подозрения не лишены оснований.

    В Государственном реестре судебных решений "КП" в Украине" обнаружила, что против "В" в разных областях Украины открыто до десятка уголовных дел по заявлениям людей, на которых кредиты оформляли без ведома. Решения судов касались следственных действий, выемки документов. Но приговоров мы не нашли.

    Компания благополучно продолжает работать.

    Три вопроса экспертам


    1. Нужно ли отдавать долг родственника?

    - Если нет договора поручительства, а в "Быстрых деньгах" такие документы не оформляют, никто - ни родные, ни друзья не должны платить за кредитора, - говорит адвокат Ростислав Кравец. - Если на вас наседают, давайте решительный отказ, а в случае давления вызывайте полицию. Обычно ростовщики отстают.

    Юрист признает, что кредитные организации могут перепродать долг коллекторам, но максимум, что те сделают, - это подадут в суд.

    - На принадлежащую должнику часть квартиры могут наложить арест, - говорит Ростислав Кравец. - Но для того, чтобы ее продать, нужно ее выделить, а этим никто не занимается. Поэтому подобные споры бесперспективны. Единственное, хозяевам жилья, часть которого находится под арестом, проблематично будет его продать.



    2. Обязана ли жертва платить за насильника?

    - Исполнительной службе безразлично, кто будет платить. Ей нужно вернуть деньги в бюджет, - констатирует юрист "Ла Страда - Украина" Анна Саенко. - По старому законодательству штраф за домашнее насилие убрали, и это было правильно. По новому - вернули из тех соображений, что не все домашние тираны по состоянию здоровья могут отбывать наказания в виде общественных работ.

    Правозащитник говорит, что их организация тоже встречается с парадоксом, когда жертва домашнего насилия платит за своего обидчика. То есть оказывается наказана дважды.



    3. Кто контролирует ростовщиков?

    В интернете можно найти много жалоб на "Быстрые деньги". Помимо мошеннических онлайн кредитов, это безумные проценты - до 10% в день.

    - Кредитные союзы регулирует Нацкомфинуслуг, - говорит финансовый аналитик Алексей Кущ. - Но сейчас этот регулятор отмирает, финансовые компании должны отойти под контроль НБУ, но пока процедура затягивается. В этот переходной период образовался "серый рынок", где нет контроля, правил игры, санкций.

    Эксперт говорит, что уголовные дела, которые заводит полиция, мало пугают дельцов.

    - Производства открывают по факту, а это не является основанием для отзыва лицензии и прекращения деятельности предприятия. Следствие может длиться годами, а если дело даже доходит до суда, то развалится. Без государственного регулятора, без четких правил деятельности финансовая махновщина будет продолжаться.



    Источник: kp.ua/incidents/641745-kak-bystrye-denhy-razoriauit-semy

    Подробнее...

    Антиколлектор друг участника Фаина

    Нацкомфинуслуг ужесточает требования к договорам финансовых компаний, кредитующих в Интернете. Но без законодательных изменений будет сложно защитить права и интересы заемщиков этих компаний в период "бума" онлайн-кредитования

    Бурный рост Интернет-кредитования в Украине начался во второй половине 2018 года. А уже в начале 2019-го количество договоров кредитования, заключенных финансовыми компаниями дистанционно, было более 1,5 млн штук, что на 113% больше, чем за аналогичный период прошлого года.

    До конца этого года количество выданных онлайн-кредитов превысит 7 миллионов. Если учесть, что украинцев, по данным госстата, чуть больше 42 миллионов, то каждый шестой житель страны в этом году возьмет кредит онлайн.

    Впечатляет, если учесть, что еще три года назад, по словам финансового эксперта Павла Крапивина, онлайн-кредитование воспринималось отечественными финансистами, как нечто экзотическое.

    Сегодня кредиты в Интернете выдают 70 финансовых компаний. При этом на топ-20 приходится 91% объема выданных онлайн-займов и 86% количества заключенных дистанционно договоров. В среднем кредит выдается на 15-30 дней, под 1-2% в день, на сумму от 3 до 10 тысяч грн.

    Проблемы роста
    Павел Крапивин называет онлайн-кредитование современной реинкарнацией микрокредитования посткризисного периода 2009 года, когда банки дружно кинулись в торговые сети раздавать кредиты на пылесосы и чайники. "Сейчас место торговых сетей занял Интернет, место банков — финкомпании, но в остальном все осталось, как прежде: и системы скоринга, и статистика, и интернет-магазины товаров, без которых такой кредит "не продашь"", — утверждает Павел Крапивин.

    Реинкарнация это или нет, но к такому бурному росту ни сам рынок, ни регулятор не были готовы. По словам члена Нацкомфинуслуг Дениса Ястреба, в начале 2019-го комиссию завалило жалобами потребителей услуг онлайн-кредитования так, что сотрудникам приходилось чуть ли не ночевать на работе, чтобы обработать этот "вал".

    Почему так произошло?
    Во-первых, потому что у финкомпаний не было необходимых it-решений и единого подхода в вопросах идентификации клиентов. Законом такие требования не прописаны, соответственно, и кредиторы этому изначально не уделяли должного внимания. В итоге мошенники могли воспользоваться открытыми данными граждан Украины и по чужим документам взять онлайн-кредит. Человек, на чье имя был взят такой заем, и не подозревал о нем, пока к нему не начинали настойчиво "стучаться" коллекторы.

    Во-вторых, многие граждане взяли кредиты в нескольких компаниях и не смогли выплачивать огромные штрафы и пеню. Одни просто не рассчитали силы, другие сознательно не платили. Но и в том, и другом случае начались жалобы.

    "Некоторые граждане заключают кредитные договоры сразу с несколькими финансовыми компаниями. В итоге общая сумма кредита может превышать десятки тысяч гривен, и заемщик не может нести эту ношу. В результате чего такой заемщик начинает жаловаться в Нацкомфинуслуг, что его не устраивают размер процентной ставки и условия кредитования финкомпании", — рассказывает член Нацкомфинуслуг Александр Залетов.

    Комиссия эти жалобы сначала переправляла финкомпаниям. Те, чтобы не связываться с регулятором, иногда прощали пеню и штрафы особо жалующимся клиентам. Последние делились радостной новостью с окружающими, что породило уже не единичные, а массовые случаи мошенничества.

    По словам генерального директора Объединения финансовых учреждений Виктории Волковской, многие финкомпании столкнулись с мошенниками, которые брали кредиты в 20-25 финкомпаниях и сразу же "под копирку" садились писать на кредиторов жалобы в Нацкомфинуслуг, прокуратуру, МВД.

    "Доходило до того, что правоохранители обвиняли финкомпании в мошенничестве и даже проводили обыски. Хотя на самом деле финкомпании — не преступники, а сами жертвы", — уверен руководитель компании "24 Онлайн" Константин Буряк.

    Из "дикого" в цивилизованный
    Недовольство как со стороны заемщиков, так и со стороны кредиторов заставили регулятора в начале года принимать срочные меры для регулирования рынка онлайн-кредитования.

    По словам Виктории Волковской, первые шаги Нацкомфинуслуг были довольно болезненные для рынка. Так как единого предложения о заключении договора (оферты) на рынке онлайн-кредитования не было, Комиссия признала все договоры, где нарушены процедуры акцептирования (акцепт означает согласие на передачу денежных средств по договору, — ред.), никчемными.

    Это повлекло за собой волну судебных разбирательств. Заемщики обращались в суды, чтобы не платить по "никчемным" кредитным договорам, финкомпании — чтобы заставить регулятора признать такие договоры. "Из 18 судебных решений по этому вопросу 15 — было в пользу финансовых компаний", — вспоминает Виктория Волковская.

    Кредиторов в этом споре тоже можно понять: если регулятор утверждает, что они заключали договоры неправильно, то откуда им знать, как правильно? На начало 2019-го такого механизма, по утверждению Виктории Волковской, просто не существовало.

    Пришлось создавать. Равно как и решать много других злободневных вопросов.

    Во-первых, Нацкомфинуслуг начала проводить семинары с лидерами рынка онлайн-кредитования, на которых обсуждались проблемные вопросы и пути cнижения количества жалоб заемщиков. В свою очередь, финансовые компании начали усовершенствовать свои IT-решения и сайты для правильной идентификации клиентов и акцептирования оферты. К финкомпаниям, которые не хотели этого делать, Комиссия начала применять меры воздействия — предписания.

    Во-вторых, регулятор разработал и в феврале разместил у себя на сайте о информационное сообщение о порядке заключения электронного договора.

    Также Нацкомфинуслуг разработала и в июне распоряжением №1033 утвердила Методические рекомендаций по заключению электронных кредитных договоров, которые определяют основные требования к тому, как оформлять и подписывать договоры займов, идентифицировать клиентов, защищать информацию.

    "Рекомендации регулятора позволяют предотвращать мошенничество как со стороны недобросовестных игроков, так и со стороны недобросовестных заемщиков, обеспечивают дополнительную безопасность и сохранность данных клиентов. Что для нас, компании, ведущей свою работу полностью в соответствии с требованиями регулятора, принципиально", — отмечает руководитель финкомпании MyCredit Дмитрий Стензя.

    В-третьих, Комиссия запретила финкомпаниям начислять пеню и штрафы по кредитам свыше 50% от задолженности клиента. Вообще этого требует вступивший в силу закон "О потребительском кредитовании", но многие финкомпании это требование попросту игнорировали.

    В-четвертых, по настоятельной рекомендации регулятора финкомпании стали активнее сотрудничать с бюро кредитных историй (БКИ). Только в мае-июне работать с БКР начали такие участники рынка онлайн-кредитования, как "АИА Финанс групп", "ФК "Нико Капитал", ФК" Форза", "Финтеч Лаб", "ФК "Кредитон".

    Проблемы и решения
    Действия регулятора, по мнению Дениса Ястреба, должны привести к снижению количества жалоб уже по итогам полугодия. Но панацеей от всех проблем бурно растущего рынка онлайн-кредитования они не станут.

    А проблем еще предостаточно. Например, кредиторы продолжают жаловаться на мошенников. "Сегодня актуальной является следующая модель мошенничества при которой клиентам, которые не хотят гасить кредит, предлагают альтернативные способы избавления от займа. Мошенники обещают удалить кредит из базы финкомпании, аргументируя тем, что у них существует доступ к этой базе. Или просто обещают избавить клиента от проблем, без каких-либо гарантий. Далее клиента просят внести предоплату и после удаления данных — вторую часть оплаты. Но до удаления информации дело никогда не доходит, так как мошенники, получив предоплату, исчезают", — рассказывает Дмитрий Стензя.

    Второй проблемой является отсутствие обязательных требований для финкомпаний передавать информацию о заемщике в бюро кредитных историй. Многие компании по-прежнему не работают с БКИ, ведь рекомендации регулятора, пусть даже настоятельные, все равно остаются рекомендациями.

    Третья актуальная проблема — идентификация и верификация клиентов. Павел Крапивин вспоминает, что раньше решения по 70% всех отказов в потребкредитах принимались после первого визуального контакта с потенциальным заемщиком. "Внешний вид и разговор с человеком, который пришел брать кредит, играли огромное значение в оценке риска", — вспоминает эксперт.

    Эксперты считают: чтобы решить эти и еще ряд проблем рынка онлайн-кредитования, одних усилий Комиссии недостаточно. Нужны изменения на законодательном уровне.

    "Необходимо ускорить процесс разработки Положения о финансовом мониторинге, целью которого является урегулирование на уровне нормативно-правового акта вопроса по удаленной верификации клиентов финансовых компаний и разработка отдельного нормативно-правового акта, который бы урегулировал все вопросы данного вида кредитования", — говорит Дмитрий Стензя.

    Такой законопроект (по финансовому мониторингу) Нацкомфинуслуг готовит сегодня совместно с представителями рынка микрокредитования и планирует обнародовать до конца года.

    Кроме того, в марте на сайте Комиссии был обнародован законопроект, разработанный Нацкомфинуслуг, "О внесении изменений в Закон Украины "О потребительском кредитовании" относительно расширения перечня кредитных договоров, на которые распространяется действие этого закона. Указанный законопроект вошел составной частью в проект Закона Украины "О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно расширения перечня кредитных договоров, на которые распространяется действие Закона Украины "О потребительском кредитовании" №10349.

    "В связи с активным развитием онлайн-кредитования, когда происходит дистанционная верификация клиентов и принятие решения о выдаче кредита, необходимо менять законодательную базу как в сфере защиты прав потребителей финансовых услуг, так и в сфере финансового мониторинга", — отмечает Александр Залетов. Кроме того, по его словам, для того, чтобы обезопасить кредиторов, необходимо на законодательном уровне обеспечить более тесное сотрудничество небанковских финансовых компаний с бюро кредитных историй.



    Источник: delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/ka...da-vozmet-kr-355437/

    Подробнее...